Page 46 - 199_

один одного.
В умовах людської комунікації можуть виникнути цілком
специфічні комунікативні бар'єри. Вони носять соціальний
або психологічний характер. Можуть бути соціальні,
політичні, релігійні, професійні відмінності, які не лише
породжують різну інтерпретацію тих самих понять, що
вживаються в процесі комунікації, але взагалі різні
світовідчуття, світорозуміння.
Такі бар'єри породжені об'єктивними соціальними
причинами, різною приналежністю партнерів по комунікації
до соціальних груп. Комунікація в цьому випадку демонструє
ту свою характеристику, що вона є лише сторона спілкування.
Звичайно, що процес комунікації здійснюється і при наявності
цих бар'єрів: навіть військові противники ведуть переговори.
Але вся ситуація комунікативного акту значно ускладнюється
завдяки їх наявності.
З другого боку, бар'єри при комунікації можуть носити і
більш виражений психологічний характер: вони можуть
виникнути або внаслідок індивідуальних психологічних
особливостей спілкуючих (наприклад, надзвичайна
соромливість одного із них, наявність у когось риси, що
отримала назву "некомунікабельність"), або через певні
психологічні відносини: неприязні один до одного, недовіри
тощо. Все це з необхідністю ставить питання про навчання
спілкування.
Комунікативний процес реалізується за допомогою
певних засобів - знакових систем. За критерієм знакових
систем можна виділити невербальне та вербальне
спілкування.
Невербальне спілкування відбувається, як правило,
неусвідомлено, мимовільно. Хоча люди певним чином
контролюють своє мовлення, можна шляхом аналізу міміки,
жестів, інтонації оцінити правильність, щирість мовної
інформації.
Невербальні засоби передавання інформації людина
освоює раніше, ніж вербальні. Немовля починає розрізняти
емоційні стани матері, реагує на інтонацію голосу, вираз
обличчя, жести, дотики. У дорослих при контактах з
незнайомими перше враження виникає саме завдяки засобам
невербального спілкування.

55