Page 50 - 199_

Щоб конфлікт міг вирішитись, слід зробити його
актуалізаторським, шукаючи шляхи взаєморозуміння.
При аналізі різних типів взаємодії принципово важлива
проблема змісту діяльності, в рамках якої є ті чи інші види
взаємодії.
Кооперативну форму взаємодії можна констатувати не
лише в умовах виробництва, але й при здійсненні асоціальних
вчинків. Тому кооперація в соціально-негативній діяльності -
не та форма, яку необхідно стимулювати: навпаки, діяльність,
конфліктна в умовах асоціальної діяльності, може
оцінюватись, позитивно.
Розглядаючи питання “Перцептивна сторона
спілкування” слід відмітити, що процес сприйняття однією
людиною іншої виступає як обов'язкова складова частина
спілкування і складає те, що називають перцепцією. Оскільки
людина вступає в спілкування завжди як особа, постільки
вона сприймається партнером по спілкуванню також як
особистість. На основі зовнішньої сторони поведінки ми ніби
"читаємо" іншу людину, розшифровуємо значення її
зовнішніх даних. Враження, які виникають при цьому,
відіграють важливу регулятивну роль в процесі спілкування.
По-перше, тому, що пізнаючи іншого, формується сам
пізнаючий індивід. По-друге, тому, що від міри точності
пізнання іншої людини залежить успіх організації з нею
узгоджених дій.
Уявлення про іншу людину тісно зв'язано з рівнем
самосвідомості: чим більш повніше розкривається інша
людина, тим більш повніше стає уявлення про самого себе. В
ході пізнання іншої людини одночасно здійснюється декілька
процесів: емоційна оцінка цього іншого, і спроба зрозуміти
його вчинки і будувати стратегію своєї поведінки. Однак
в ці процеси включені як мінімум дві людини і кожна з них є
активним суб'єктом. Співставлення себе з іншим здійснюється
ніби з двох сторін: кожний із партнерів уподібнює себе
іншому. Отже при побудові стратегії взаємодії кожному
необхідно брати до уваги не лише потреби, мотиви, установки
іншого, але і те, як цей інший розуміє мої потреби, мотиви,
установки. Все це приводить до того, що аналіз усвідомлення
себе через іншого включає дві сторони: ідентифікацію і
рефлексію.

59