Page 41 - 199_

оцінки користі або шкоди міжособистісних стосунків.

Потрібно визначити ступінь близькості міжособистісних стосунків та
прийнятність до тих чи інших обставин. За умов, коли вимагаються
дотримуватися виробничих та економічних норм, близькі, інтимні
стосунки заважають. З іншого боку, перетворення міжособистісних
стосунків у функціональні може призвести до їх руйнування або втрати
задоволення від них. Неадекватні прагнення у стосунках, як і їхній прояв у
поведінці, спричиняють виникнення напруженості та конфліктів.
Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками в процесі
міжособистісного спілкування викликає в людини зміну поведінки,
установок, оцінок. У цьому разі йдеться про феномен взаємовпливу.
Механізмами взаємовпливу є навіювання, наслідування, переконання.
У процесі переконання відбувається звертання в основному до
раціональних сторін психіки, досвіду, знань, хоча все це не виключає
участі емоції та почуттів.
Навіювання - цілеспрямований, не аргументований вплив однієї
людини на іншу або групу. При навіюванні здійснюється процес передачі
інформації, оснований на її некритичному сприйнятті. Людина, яка
приймає інформацію, у випадку навіювання не здатна на її критичну
оцінку.
Навіювання ("суггестія") відрізняється від переконання. Сутгестія не
потребує доведень і логіки. Переконання, навпаки, побудоване на тому,
щоб з допомогою логічного обгрунтування добитися згоди від людини, що
приймає інформацію. При навіюванні досягається не згода, а просто
прийняття інформації.
Тому переконання являє собою переважно
інтелектуальний вплив, а навіювання — переважно
емоційно-вольове.
Вирішальною умовою ефективності навіювання є авторитет
суггестора (людини, що здійснює навіювання). Авторитетність суггестора
виконує функцію компенсатора відсутності аргументів, що є специфічною
рисою навіювання.
Наслідування - загальна характеристика процесу повторення різних
форм буття. Головним об'єктом наслідування є винаходи та відкриття.
Окремі індивіди - творчі особи - здійснюють ці новації в суспільстві. З цих
новацій завдяки наслідуванню виникають нові відкриття.
В результаті наслідування виникають групові норми і цінності.
Відрізняють декілька видів наслідування: логічне і нелогічне, внутрішнє і
зовнішнє тощо. До законів наслідування можна віднести: наслідування
здійснюється від внутрішнього до зовнішнього (тобто внутрішнім зразкам
наслідують раніше, ніж обрядам); нижчі наслідують вищих (провінція -
центру тощо). Результати міжособистої взаємодії та спільної діяльності
виступає соціально-психологічний клімат.
Соціально-психологічний клімат визначається як стан
міжособистісних стосунків, що можуть змінюватися. Динаміка змін
соціально-психологічного клімату зумовлена насамперед детермінантами
зовнішнього плану (матеріально-технічними та організаційно-

49