Page 77 - 164

77

Загальна схема метрологічного забезпечення ЗВ ГДС вміщує три етапи:
одержання градуювальних залежностей показань апаратури від величини
вимірювального параметра; стандартизацію і періодичну повірку апаратури;
калібровку апаратури до і після проведення вимірювання.
На першому етапі використовують стандартні зразки гірських порід з
відомими фізичними властивостями, або складом у вигляді моделей пластів,
перерізаних свердловиною. Вони повинні: забезпечувати відтворення
градуювальної залежності апаратури в усьому діапазоні зміни вимірювальної
величини; відповідати найбільш типовим умовам вимірювань у свердловинах;
відтворювати значення фізичної величини з найвищою точністю.
Розроблені: стандартні зразки об’ємного вологовмісту (загальної
пористості) для апаратури НК, густин для апаратури ГГК-Щ, індексу вільного
флюїду для апаратури ЯМК, інтервального часу пробігу і коефіцієнту згасання
акустичної хвилі для апаратури АК, питомого електричного опору для
апаратури електрокаротажу і ін.

Статистичний підхід для оцінок похибок
Статистичний підхід дозволяє встановлювати похибки не тільки на етапі
вимірювань, але й на етапі петрофізичних досліджень і інтерпретації.
Статистичний спосіб полягає у проведенні багаторазових вимірювань у
свердловині, або багаторазової реалізації того чи іншого процесу обробки з
наступним обчисленням середньої величини параметру, яку приймають за
дійсну. Фактичну похибку встановлюють відтворенням різного роду
досліджень, яку оцінюють однаковим чином: за ступенем відхилення
одиничних реалізацій від середнього значення параметра. При цьому похибка
вимірювань у свердловині – це відтворення замірів всіма видами наземної і
свердловинної апаратури даної експедиції (партії), проведених у короткий час;
похибки і інтерпретації – це відтворення визначень, проведених
інтерпретаторами даної партії; похибки лабораторних досліджень – це
відтворення вимірювань на одній і тій же колекції зразків керну в різних
петрофізичних лабораторіях. Статистичну обробку результатів багаторазових
вимірювань проводять за методикою оцінки похибок і відтворення [6].
Дійсне значення вимірювального параметру у кожному пласті
розраховується як середнє значення за всіма повторними
m X
вимірюваннями:X   ij , де m – число повторних вимірювань; X – відлік в
i m ij
j1
ітому об’єкті з j-ї кривої.
Оцінка похибок:
1) повна похибка вимірювання


n X  X  2
 nj  i ij , (10.4)
i1 n