Page 28 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ
P. 28

22

               спеціальну підготовленість спортсмена.
                        Позитивна        залежність      між      вольовою       й     іншою       сторонами
                підготовленості  була  виявлена  Ю.  П.  Мальцевим  (1967),  що  установив
                наявність  достовірної  позитивної  кореляції  між  показниками  розвитку
                вольових якостей і технічної, тактичної і фізичної підготовленості в борців.
                        Б.  А.  Вяткин  і  М.  М.  Чекіров  (1976)  досліджували  вплив  психічного
                стресу,  викликаного  участю  в  змаганнях,  на  особливості  вольової  регуляції
                діяльності в борців класичного стилю.
                        Прояв  у  борців  вольових  якостей  вивчався  в  умовах  тренувальних
               занять, спарингів і змагань різного масштабу. Показником вольової активності
               була  середня  кількість  проявів  тої  чи  іншої  вольової  якості  в  середньому  за
               одну сутичку у визначених умовах. Усі спортсмени були діагностовані по силі
               й урівноваженості нервових процесів і розділені на наступні типологічні групи:
               «сильні  урівноважені»,  «сильні  неврівноважені»  (з  перевагою  порушення  над
               гальмуванням), «слабкі» спортсмени.
                        Виявилося,  що  вплив  стресу  на  вольову  регуляцію  неоднаковий  і
               залежить від типу нервової системи. Простежимо, у чому полягає своєрідність
               вольових  якостей  при  різному  ступені  стресу  в  кожної  типологічної  групи
               випробуваних.
                        Вольові  якості  в  борців  із  сильною  нервовою  системою  відрізняються
               стабільністю  —  статистично  значимих  змін  вольової  регуляції  діяльності  під
               впливом стресу в змаганнях не спостерігається. Інший характер прояву волі в
               борців  неврівноваженого  (з  перевагою  порушення)  і  слабкого  типів  нервової
               системи-прояву волі в умовах змагань у порівнянні з тренуванням знижуються.
               Ці зміни статистично значимі.
                        Таким чином, у сильних урівноважених істотної залежності проявів волі

               від ступеня стресу не виявляється — у наявності незначне підвищення їх у міру
               зростання  стресу,  у  сильних  неврівноважених  залежність  криволінійна  —
               вольова активність зростає при середньому рівні стресу і падає при високому, у
               слабких залежність негативна  по мірі зростання стресу кількість проявів волі
               зменшується.
                        Були  також  зіставлені  показники  властивостей  нервової  системи  й
               особливостей  прояву  вольових,  якостей  при  різному  рівні  стресу  в  умовах
               тренувань і змагань.
                        Стрес  впливає  на  характер  взаємозв’язку  вольової  активності  і
               властивостей  нервової  системи.  Це  виявляється  в  тім,  що  з  16  кореляцій  в
               умовах  тренування  значима  тільки  одна,  тобто  не  виявляється  залежності
               вольової  активності  борців  в  умовах  звичайної  діяльності  від  властивостей
               нервової  системи.  В  умовах  змагань  така  залежність  з’являється  (майже  всі
               коефіцієнти кореляцій мають високий рівень значимості).
                        Це  говорить  про  те,  що  при  стресі  вольова  активність  тим  вище,  чим
               сильніша й урівноваженіша нервова система борця.
                        Отже, стрес у змаганнях по-різному впливає на прояв вольових якостей
               у  спортсменів.  Для  людей  із  сильною  й  урівноваженою  нервовою  системою
               навіть  високий  рівень  стресу  в  змаганнях  є  оптимальним  для  вольової
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33