Page 27 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ
P. 27

21

               (тривожність, емоційна збудливість, імпульсивність), деякі показники музично-
               ритмічного  почуття  (сприйняття  і  відтворення  повільного  і  швидкого  темпу,
               акцентів, співвідношення тривалості звуків), вона знайшла їхню нерівнозначну
               зміну. Так, тривожні й емоційно збудливі в більшому ступені, чим нетривожні
               й  емоційно  незбудливі,  сповільнюють  сприйняття  і  відтворення  повільного
               темпу (92 уд/хв). Імпульсивні більш значно, чим неімпульсивні, сповільнюють
               відтворення  швидкого  темпу  (184  уд/хв),  але  значніше,  ніж  неімпульсивні,
               збільшують  кількість  помилок  у  співвідношенні  звуків,  а  неімпульсивні,
               навпаки, різко їх зменшують.
                        Вплив стресу на динаміку уваги. Для багатьох видів спорту й окремих
               спортивних  спеціальностей  (акробатика,  спортивна  гімнастика,  стрибки  на
               лижах із трампліна, стрибки у воду, стрільба, легкоатлетичні стрибки і метання
               і  т.д.)  характерний  крайній  ступінь  зосередження  уваги  перед  безпосереднім
               виконанням вправ. У ряді досліджень, виконаних під керівництвом А. Ц. Пуні,
               установлено,  що  цей  час  індивідуальний  і  має  границі,  вихід  за  межі  яких,
               особливо убік скорочення, негативно позначається на спортивному результаті
               (В. К. Петрович, 1966; А. Б. Ливмане, 1968).
                        Тривалість зосередження уваги перед безпосереднім виконанням вправи
               на гімнастичних снарядах в умовах психічного стресу,  викликаного участю в
               спортивних  змаганнях,  вивчав  А.  Н.  Капустін  у  зв’язку  з  розходженнями  по
               наступних         властивостях         темпераменту:          тривожність,         ригідність,
               імпульсивність,  емоційна  збудливість.  Тривалість  зосередження  уваги
               визначалася  методами  хронометрування  і  кінозйомки  на  тренуваннях  і
               змаганнях.
                        Виявлено,  що  психічний  стрес  впливає  на  тривалість  зосередження
               уваги в залежності від темпераменту у всіх вибірках випробуваних незалежно

               від роду, віку, рівня спортивної майстерності.
                        В гімнастів тривожних, емоційно збудливих, імпульсивних під впливом
               стресу  статистично  значиме  скорочується  час  зосередження,  що  є  однією  з
               причин  їхнього  невдалого  виступу  на  окремих  снарядах  у  тому  самому
               змаганні.  У  гімнастів  із  протилежними  властивостями  темпераменту
               (нетривожних, емоційно  незбудливих,  малоімпульсивних)  під  впливом  стресу
               тривалість  зосередження  уваги  не  зменшується.  Їхні  виступи  в  змаганнях,  як
               правило, стабільні.
                        Вплив стресу на вольову активність. Під вольовою активністю прийнято
               розуміти  інтенсивність  прояву  вольових  якостей  у  свідомій  цілеспрямованій
               діяльності,  зв’язаної  з  подоланням  перешкод  і  труднощів  на  шляху  до
               досягнення  успіху.  У  радянській  психології  спорту  основними  вольовими
               якостями  прийнято  вважати:  цілеспрямованість,  наполегливість  і  завзятість,
               рішучість і сміливість, ініціативність і самостійність, витримку і самовладання.
               Встановлено і типові ознаки цих якостей, по проявах яких у діяльності можна
               судити про ступінь розвитку в даного спортсмена тієї чи                  іншої якості (А. Ц.
               Пуні, 1969). Високий розвиток вольових якостей (відповідно до особливостей
               даного  виду  спорту)  є  однією  з  важливих  складових  досягнення  висот
               спортивної  майстерності,  тому  що  вольові  якості  багато  в  чому  визначають
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32