Page 26 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ

20

чутливість рухового аналізатора, а стрес високого рівня притупляє їх. Є дані
про те, що в спортсменів молодших розрядів стрес в умовах змагань знижує
м’язово-рухову чутливість, а в спортсменів високої кваліфікації або не змінює її
істотно, або навіть підвищує. Наприклад, А. Н. Романін (1973), що вивчав
вплив стресу на результати стрільби, відзначає, що прицілювання і
відпрацьовування спуска ( що вимагають винятково високої точності дозування
і координації рухів вказівного пальця) під впливом емоційного порушення,
викликаного стресорами змагальної обстановки, погіршуються (і в результаті
знижуються результати стрільби) лише в стрільців нижчих розрядів. У групі
майстрів спорту міжнародного класу значний рівень стресу (збільшення ЧСС
на 20—35 уд/хв) не викликав значимих змін у результатах стрільби в
порівнянні із середніми тренувальними результатами. Більш того, А. Н.
Романін прослідковує чітку тенденцію в найсильніших стрільців - поліпшення
результатів стрільби при високому пульсовому режимі (в окремих випадках
більше 120 уд/хв). Позитивний вплив стресу на цих спортсменів він пояснює,
по-перше, багаторічною адаптацією до стресорів змагальної обстановки, що не
дозволяє зруйнуватися руховому стереотипу (виробництво пострілу), по-друге,
загостренням роботи зорового, кінестатичного, вестибулярного аналізаторів під
впливом емоційного порушення. Негативний вплив стресу на результативність
стрільби в цих умовах у менш кваліфікованих спортсменів він звязує зі
зниженням м’язево-рухової чутливості.
У нашій лабораторії вивчався вплив змагального стресу на кінестатичну
чутливість у залежності від сили нервової системи (А. В. Халик, 1972).
Виявлено, що на тренуванні гімнасти зі слабкою нервовою системою за всіма
показниками відрізняються більшою чутливістю, чим гімнасти із сильною
нервовою системою. Під впливом змагань у людей із сильною нервовою

системою м’язово-рухова чутливість підвищується (знижується помилка), а в
гімнастів зі слабкою нервовою системою погіршується.
Виявилося, що стрес змінює характер взаємозв’язку між силою нервової
системи і м’язево-руховою чутливістю, звичайно властивою спортсменам.
Існує значима негативна кореляція між показниками сили нервової
системи і майже всіма показниками кінестатичної чутливості у фонових
умовах, що збігається з відомим положенням Б. М. Теплова,В. Д. Небиліцина
про більшу чутливість слабкої нервової системи щодо порушення й у даному
випадку говорить про схильність слабких до більшої кінестатичної чутливості.
По-друге, у наявності високозначима позитивна кореляція між показниками
сили нервової системи і підвищення чутливості під впливом стресу, що
підтверджує дані про різнонаправлений вплив стресу на чутливість людей із
сильною і слабкою нервовою системою. Це супроводжується значним ростом у
ході змагань порушення в центральній нервовій системі, що веде до
неузгодженості функцій у «слабких» і погіршенню внаслідок цього
кінестатичної чутливості.
Аналогічні дані отримані Р. Н. Зюковою (1974) при дослідженні
музично-ритмічного почуття в художній гімнастиці. Фіксуючи в умовах
змагань у 30 спортсменок, діагностованих по ряду властивостей темпераменту