Page 86 - Г

Співвідношення (5.13) перевірено у виробничих
умовах на ПФМ процесу кристалізації цукру в утфельному
вакуум-апараті. Для розглянутого випадку його можна
представити у вигляді
П вих / П вх ( вип / Y ) 1,

де П вих і П - похідні зміни перенасичення за часом на вході
вх
і виході ПФМ. Результати експериментальної перевірки цього
рівняння представлені у вигляді діагонального графіка (рис.

5.4). Дослідні значення П вих П/ вх визначалися по
експериментально отриманих графіках П вх ( ) і П ивх ( ) , для
побудови яких використовувалися результати лабораторних
аналізів, проведених за загальноприйнятою методикою.

Середньоквадратичне відхилення дослідних значень П вих П/ вх
від їхніх розрахункових значень склало 0,17 або 5,02%.
Сформулюємо вимоги до постійної часу моделі при
використанні ПФМ у системі керування АПД, яка реалізує
алгоритм (5.6). На рис. 5.5 показані траєкторії змінної
випередження в апараті y a ( ) і ПФМ y M ( ) при постійних
швидкостях її змін і керування по алгоритму (5.6). Для
спрощення прийнято, що обмеження y кр ( ) також лінійно
залежить від часу. Як видно з рисунка, тут виникає ковзний
режим, причому y кр ( ) є лінією ковзання y мк ( ). Помилка в
реалізації оптимального режиму залежить від площі, яка
лежить між кривими y кр ( ) і y a ( ) . При керуванні по
алгоритму (5.6) значення y при u u встановлюється в
a
2
залежності від характеру зміни критичних значень змінної
випередження. Якщо y кр ( ) змінюється так, як показано на
рисунку, то можливо і y a 0 при u u , однак це приведе до
2
більшої амплітуди коливань при ковзному режимі і до
збільшення помилки в реалізації оптимального режиму.