Page 167 - 157

Обрахунки проводимо в наступній послідовності.
Для спрощення обрахунків знаходимо нову випадкову величину
z z

z  i  i .
i
h 100
Вираховуємо
 m i z i 84  m  z 2 2
2

z    . 0 84; m  S  i i   z  . 3 0544 ;
i
2
z
 m i 100  m i
S  . 1 75 .
z 
По формулам (b) знаходимо ℓ і σ
  z 3   3 . 0  84  . 2 52;
2
  . 3 0544  2 . 0  84  . 1 28.
По знайденим ℓ і σ заповнюємо колонки 7-10.
По додатку Д для t 1 i t 2 знаходимо φ(t 1), φ(t 2) і заносимо в колонки 11 і 12.
Визначаємо різницю φ(t 1) - φ(t 2), колонка 13.
t
t
t
t
           
Заповнюємо колонку 14, обраховуючи 1 2  1 2 .
2 2 12 7 .
Для значень t 1 i t 2 (колонка 9 і 10) по додатку Ж знаходимо значення Ф(t 1)
і Ф(t 2) і проставляємо в 15 і 16 колонках.
Заповнюємо колонку 17, вираховуючи Ф(t 1) - Ф(t 2).
Заповнюємо колонку 18, вираховуючи
z    z  . 2 52 .




2 2 12 7 .
Перемножуючи відповідні значення колонок 17 і 18, вираховуємо вираз
z   Ф   Фt    і заповнюємо колонку 19.


t
2 2 1 2
Визначаємо суму значень колонок 14 і 19 тобто визначаємо
1 z  
t
t
   z   t      Ф   Фt   .
1
1
2
2
2 2 2 2
Отримані значення φ(z) заносимо в колонку 20.
Помноживши φ(z) на N=100, отримуємо теоретичні значення частот m
i
(колонка 21). Відношення величини розсіювання закону Гауса до рівномірно
зростаючої ймовірності рівно
6
   . 1 52 .
2
На рисунку Б.5 приведені графіки емпіричної і вирівняної кривих
розподілу частот.

189