Page 169 - 157

продовження
Ф(t 1)- φ( t )-  18
1
№ Ф( t ) (11)×(14) φ( t ) φ( t ) (15)-(19) m
i
2
1
2
Ф(t 2) φ( t ) 2 2
2
1 13 14 15 16 17 18 19 20 21
1 -0,5000 0,0920 0,0477 0,1647 0,0000 0,1047 0,0110 0,0367 3,7
2 -0,4999 0,2294 0,1037 0,3034 0,0002 0,3032 0,0203 0,0834 8,3
3 -0,4995 0,4360 0,1679 0,3939 0,0014 0,3925 0,0263 0,1416 14,2
4 -0,4975 ,06640 0,2122 0,3637 0,0084 0,3553 0,0239 0,1883 18,8
5 -0,4855 0,8295 0,2090 0,2396 0,0363 0,2033 0,0136 0,1954 19,5
6 -0,4450 0,8900 0,1629 0,1109 0,1109 0,0000 0,0000 0,1629 16,3
7 -0,3440 0,8295 0,0946 0,0363 0,2396 -0,2033 -0,0136 0,1082 10,8
8 -0,1665 0,6640 0,0312 0,0084 0,3637 -0,3553 -0,0239 0,0551 5,5
9 0,0635 0,4360 -0,00828 0,0014 0,3939 -0,3925 -0,0263 0,0180 1,8
10 0,2705 0,2294 -0,0197 0,0002 0,3034 -0,3032 -0,0203 0,0006 0,1
11 0,4080 0,0920 -0,01399 0,0000 0,1647 -0,1647 -0,0110 0,0000 0,1
Сума
* z i – середина інтервалів.

Для спрощення обрахунків знаходимо нову випадкову величину
z z

z  i  i .
i
h . 0 04
Вираховуємо моменти випадкової величини z
i
 m z 91  m  z 2 2
z   i i     . 0 91; m  i i   z  . 4 5819;
i 2
 m i 100  m i
По формулам (Б.4) знаходимо ℓ і σ
  . 2 73;
2
  . 4 5819  2 . 0  91  . 1 71.
По знайденим ℓ і σ заповнюємо колонки 7-10.
Для значень t 1 i t 2 по додатку Ж знаходимо значення Ф(t 1) і Ф(t 2) і
проставляємо в 12 і 13 колонках.
В колонці 14 приводимо різницю відповідних значень Ф(t 1) і Ф(t 2).
В колонку 15 заносимо добуток значень колонок (11) на (14),
z   Ф   Фt   .


t
2 2 1 2
Для значень t 1 i t 2 (колонка 9 і 10) по додатку Д знаходимо значення φ(t 1) і
φ(t 2) і проставляємо в 16 і 17 колонках.
В колонці 18 приводимо значення φ(t 1) - φ(t 2).
1
В колонку 19 заносять величини добутку  t     .
t
2
1
2 2
Визначаємо різницю значень колонок 15 і 19, що складають ймовірність
значень z
i
  z 1
z
t
    i Ф   Фt     t     .
t
2
2
1
1
2 2 2 2
Отримані значення заносимо в колонку 20.

191