Page 16 - Міністерство освіти і науки України
P. 16

З  використанням  зазначених  співвідношень  різницеве
                            рівняння,  що  відповідає  диференціальному  рівнянню  k-го
                            порядку, можна записати у вигляді
                                        a k  k y n  a k  1  k  1 y n  ... a 1  y n  a 0 y n  u n ,
                            де  у п  —  шукана  решітчаста  функція,  яка  є  розв'язком
                            різницевого рівняння; и п — відома решітчаста функція.
                                   Диференціальне  рівняння  можна  розглядати  як  гра-
                            ничний вираз різницевого рівняння, коли період квантування T 0
                            неперервного сигналу прямує до нуля.

                                   1.8    Дискретне     перетворення       Лапласа     і   z-
                            перетворення

                                   Зручним для розв язків різницевих рівнянь є
                            операційний метод, який оснований на дискретному
                            перетворенні Лапласа, яке представляє собою узагальнення
                            звичайного перетворення Лапласа на дискретні функції
                            (сигнали).
                                   Звичайне пряме перетворення
                                                              t
                                             X ( p)  L[ x( t)  x( t) e  pt dt ,                         (1.7)
                                                              0
                            де x(t) - неперервна функція-оригінал;
                                 X(p) - зображення.
                                   Імпульсний      сигнал    на    виході    найпростішого
                            імпульсного  елемента  можна  представити  у  вигляді
                            промодульованої послідовності дельта-функцій:

                                               x  ( *  ) t  x (nT )  (t  nT ).                         (1.8)
                                                       n  0
                                   Таким  чином,  кожна  ордината  дискретної  функції
                            представляє  собою      -функцію,  площа  якої  визначається
                            функцією  X(t).  Тільки  в  цьому  випадку  існує  формальна
                            відмінність  між  функціями  X*(t)  i  X(nT).  Але  без  нього
                            неможливо  ввести  поняття,  зв язані  із  зображенням
                            дискретних сигналів.
                                   Зображення  сигналу  X*(t)  в  значенні  дискретного
                            перетворення Лапласа визначається по формулі:

                                              X  ( *  ) p  D [x  ( * t )]  x (nT )e  pnT  ,            (1.9)
                                                                   n  0
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21