Page 74 - 130

75

Робота адгезії W характеризує міцність адгезійного контакту і
a
визначається роботою зворотного розриву цього контакту, віднесеною до
одиниці площі, і вимірюється в тих же одиницях, що й поверхневий натяг, –
2
Дж/м .
Щоб отримати співвідношення між роботою адгезії та поверхневим натягом,
уявимо собі два рідинні тіла 1 і 3, які контактують між собою по площі S в

атмосфері газу 2 (рис. 3.5) і характеризуються міжфазним поверхневим натягом
 1, 3 .
При розділенні контактуючих рідин одержуємо дві поверхні: рідини 1 з
поверхневим натягом  1, 2 і рідини 3 з поверхневим натягом  2, 3 , а поверхня

розділу фаз з поверхневим натягом  1, 3 зникає. Таким чином, робота адгезії,

тобто робота, необхідна для розділення одиниці поверхні однієї рідини від
другої, буде дорівнювати
W       3 , 1 . (рівняння Дюпре).
a 2 , 1 3 , 2
Рівняння відображає закон збереження енергії при адгезії. Із нього
випливає, що робота адгезії тим більша, чим більший поверхневий натяг рідин
при контакті з газом, тобто  1, 2 і  2, 3 і чим менший поверхневий натяг між

рідинними фазами  1, 3 .
Міжфазний натяг стає рівним нулю  1, 3  0, коли зникає міжфазна

енергія, що відбувається при повному розчиненні фаз. Умова розчинення
3
випливає з рівняння W   1, 2   2, 3 . У випадку однакових рідин, тобто 1 ,
a
робота адгезії перетворюється в роботу когезії W : W a W к  2  . Таким
к
чином,

Рисунок 3.5 − Схема зміни міжфазних поверхневих натягів при
розділенні рідин 1 і 3, що не
змішуються, в середовищі газу 2