Page 78 - 130

79

x
Диференціальна теплота змочування  є завжди позитивною, тобто при
д
змочуванні теплота виділяється.
Якщо занурити одиницю маси твердої
речовини в рідину, то її поверхня поглине
x моль рідини, виділяючи  тепла.
макс i
Величина  є інтегральною мольною
i
x
теплотою змочування. З величиною  вона
д
пов’язана рівнянням

x
   x dx .
i  д
0
Інтегральну теплоту змочування при Рисунок 3.7 −
нанесенні рідини, взятої з надлишком, яка Залежність

уже на взаємодіє з поверхнею, називають інтегральної ( i) і
повною або просто теплотою змочування. диферен-ціальної ( д)
Для її визначення за попереднім рівнянням теплоти змочу-вання
інтеграл береться від нуля до від кількості нанесеної
нескінченності. Чим більше змочуючої рідини, тим менша диференціальна і
більша інтегральна теплота змочування (рис. 3.7). В граничних умовах, коли
надлишкова кількість рідини вже не взаємодіє з поверхнею, диференціальна
теплота змочування рівна нулю, а інтегральна – повній теплоті змочування.
Інтегральна теплота змочування вимірюється кількістю енергії (роботи),
2
віднесеної до одиниці поверхні твердого тіла (Дж/м ). Диференціальна теплота
змочування вимірюється в Дж/моль рідини.
Теплота змочування є важливою характеристикою поверхні розділу
тверде тіло – рідина. Поряд з краєвим кутом змочування вона дає змогу
характеризувати ліофільність та ліофобність поверхні твердого тіла. З двох
рідин, що змочують поверхню твердого тіла, більшою теплотою змочування
володіє та рідина, полярність якої менше відрізняється від полярності твердого
тіла.
Змочуваність деяких твердих тіл водою характеризується такими
краєвими кутами: кварц – 0, малахіт – 17, графіт – 55, тальк – 69, парафін –
106, тефлон – 108.
Селективне змочування лежить в основі флотації – збагачення руд, які є

Рисунок 3.8 – Схема флотації