Page 75 - 130

76

2 1, 2  2 2, 3 W к  1  W к  3
W   ,
a
2 2
де W к  1 і W к  3 – робота когезії тіл 1 і 3 відповідно.

Отже, умова розчинення полягає в тому, що робота адгезії між
взаємодіючими тілами повинна бути рівною або більшою від середнього
значення суми їх робіт когезії. Очевидно, що тут не враховується ентропія
змішування, яка буде сприяти розчиненню.
Оскільки когезія відображає міжмолекулярну взаємодію всередині
гомогенної фази, то її можуть характеризувати такі параметри, як внутрішній
тиск, енергія пароутворення, температура кипіння тощо. Ці ж параметри
кількісно характеризують і поверхневий натяг.
Розглянемо зв’язок між вказаними параметрами. При перетворенні
рідини в пару повністю руйнуються міжмолекулярні зв’язки, і тому робота
когезії може визначатися ентальпією пароутворення:
  H    G  T  S ,

де   H – ентальпія пароутворення,
  G – зміна енергії Гіббса при пароутворенні,
  S – зміна ентропії при пароутворенні.

При умові рівноваги між рідинною фазою і парою при p  const і
T  const G  0 і тоді   H  T  S . Тобто, чим більша ентальпія
пароутворення, тим більша його ентропія і тим більша робота когезії. А,

оскільки
  S   S  R ln p p 0 ,
0
де  S – зміна ентропії пароутворення при температурі кипіння,
0
p – тиск пари, що дорівнює атмосферному тиску,
0
то, чим менший тиск насиченої пари над речовиною при даній
температурі (менша леткість), тим більша робота когезії.
При кипінні p p 0  1 передостаннє рівняння набуває вигляду

L  T кип  S або S  0 L T кип ,
0
де L – теплота пароутворення при температурі кипіння.
Величина S 0 , віднесена до 1 моль речовини, має приблизно однакове

значення для багатьох неасоційованих рідин (правило Трутопа), що дорівнює
85-90 кДж/мольК. Таким чином, когезію таких рідин можна оцінювати і
порівнювати за температурою кипіння і теплотою пароутворення при
температурі кипіння.
Співставляючи правило Антонова

 AB     ,
B
A
з рівнянням Дюпре: