Page 69 - 130

70

Сірковуглець 298 31,5
CS 2

Тетрахлорметан 298 25,02
CCl 4

Як можна бачити з даних цієї таблиці, поверхневий натяг у неполярних
рідин (гелій, азот, гексан), які характеризуються слабкими міжмолекулярними
зв’язками, є меншим, ніж у полярних рідин, в яких молекули об’єднані в
агрегати водневими зв’язками, наприклад, вода.
В табл. 3.3 наведені температурні коефіцієнти деяких рідин.

Таблиця 3.3 − Температурні коефіцієнти поверхневого натягу деяких рідин
2
2
Рідина /Т, Дж/(м К) Рідина /Т, Дж/(м К)
Анілін 0,1144 Оцтова кислота 0,0850
Ацетон 0,1200 1-Пентанол 0,0868
Бензол 0,1183 Ртуть 0,2330
1-Бутанол 0,0822 Сірковуглець (CS 2) 0,1607
Вода 0,1511 Тетрахлорметан 0,1028
Гексан 0,1039 Толуол 0,1145
Гліцерин 0,1282 Циклогексан 0,1321
Етиленгліколь 0,1091

Поверхневий натяг рідини можна виміряти різними методами. Для
чистих рідин, які контактують тільки зі своєю насиченою парою або повітрям,
значення поверхневого натягу, визначені різними методами, мають відмінності
тільки в межах похибки вимірювань. Навпаки, для розчинів значення
поверхневого натягу, виміряні різними методами, часто суттєво відрізняються
між собою. Така відмінність пояснюється, головним чином, відносною
повільністю встановлення рівноваги в поверхневій фазі розчинів. Ця обставина
повинна, безумовно, враховуватися при виборі методу та виконанні
вимірювань.
Існують дві групи методів вимірювання поверхневого натягу – статичні
та динамічні.
♦До статичних методів належать:
1) метод капілярного підняття – базується на вимірюванні висоти
підняття або опускання рідини в капілярній трубці або між двома стінками;
2) метод зважування крапель – базується на зважуванні краплі, що падає з
циліндричної трубки;
3) метод тиску пухирця – базується на вимірюванні максимального тиску
пухирця газу в рідині;
4) метод кільця – базується на вимірюванні сили, необхідної для прямого
відривання від поверхні рідини кільця;
5) метод висячої або нерухомої краплі – базується на вимірюванні
розмірів кривизни рідинних поверхонь або поверхонь пухирця газу;