Page 79 - 130
P. 79

80

               гідрофобними і органофільними; пуста порода, навпаки, є гідрофільною.


                      3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною

                      Адгезія  і  змочування,  як  правило,  супроводжують  одне  одного  і
               відповідним чином характеризують міжфазну взаємодію.
                      Принципова відмінність між поверхневими явищами адгезії і змочування
               полягає в тому, що змочування має місце при наявності спряження трьох фаз:
               твердого тіла, газу і рідини, в той час як адгезія відбувається на межі двох фаз.
                      Роботу  адгезії  можна  обчислити  за  рівнянням  Юнга,  наведеним  в
               попередньому підрозділі:

                                                       1 ,3    1 ,2    2 ,3  cos  .

                      Звідси

                                                       1 ,3    1 ,2    2 ,3  cos  .

                      Підставляючи цей вираз у рівняння Дюпре

                                                    W  a  S   1, 3    1, 2    2  3 ,  ,

                      отримаємо

                           W    S            cos        1  cos     W    S     1    cos  ,
                             a        2 ,3    2 ,3         2 ,3                   a       2  ,3

                      де W  – робота адгезії; S  – поверхня розділу фаз.
                            a
                      Маючи на увазі, що робота когезії W              S    2   і розділивши праву і ліву
                                                                    к
               частини на 2, отримаємо

                                                      W a  W     1 cos    2 .
                                                             к
                      Оскільки  змочування  кількісно  характеризується  косинусом  краєвого
               кута, то у відповідності з одержаним рівнянням воно визначається відношенням
               роботи адгезії до роботи когезії для змочуючої рідини.
                      Із рівняння можна зробити такі висновки.
                      1. При повному змочуванні            0,  cos    1, W   W , тобто робота адгезії
                                                                              a
                                                                                    к
               в цьому випадку дорівнює когезії змочуючої рідини.
                      2. При незмочуванні   90       ,  cos    0, W    W    2 , тобто робота адгезії у
                                                                         a     к
               два рази менша від роботи когезії змочуючої рідини.
                      3.  При  повному  незмочуванні          180  ,  cos      1, W    0,  однак  такий
                                                                                         a
               стан  на  практиці  не  реалізується,  оскільки  деяка  адгезія  завжди  існує.  Тому
               повного незмочування в реальних системах також бути не може.
                      Оскільки одне з найбільших значень краєвого кута при змочуванні водою
               спостерігається  на  поверхні  тефлону  (політетрафторетилену),  то  для  цієї
               системи характерна і найменша адгезія, враховуючи, що краєвий кут дорівнює
                                          3
                                          
                                                   2
               108, а    H  O    72  0 ,  10  Дж/м  (при 25С). З попереднього рівняння отримуємо
                            2
                                                           
                                                            3
                                                                    2
               роботу адгезії, яка дорівнює 50 ,    3  10  Дж/м  (cos     108    0, 31).·
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84