Page 151 - 128
P. 151

де  Р(у)  і  Р(х)  –  відповідно  безумовні  ймовірності
                            прийнятого сигналу у і переданого сигналу х, а Р х(у) – умовна
                            ймовірність у при даному х.
                                   Оскільки  при обчисленні Р у(х) нас цікавить залежність
                            цієї функції від х при незмінному у, то множник 1/Р(у) може
                            бути  замінений  деякою  константою  k.  Р(х)  передбачається
                            відомим як апріорна ймовірність сигналу х.
                                   Р х(у)  називається  функцією  правдоподібності.  При
                            даному  х  імовірність  реалізації  сигналу  у(t)  збігається  з
                            ймовірністю такої реалізації перешкоди, що дорівнює різниці
                            [y(t)-x(t)]. Ймовірність реалізації перешкоди характеризується
                            щільністю  цієї  ймовірності.  Якщо  повідомлення  про
                            перешкоду статистично незалеже, одержуємо
                                              Р х(у)=φ ш [y(t)-x(t)].                                    (8.41)
                                   Щільність  ймовірності  перешкоди,  що  має  характер
                            білого  шуму,  для  кожної  частоти  виражається  одномірним
                            законом розподілу шуму:
                                                                     y k  (t   (t   )  2
                                                             1
                                                                       ) x k
                                            (ty  ) x  (t   )   e  2  N  ,                (8.42)
                                          іш  k     k
                                                             2 N
                                   що відповідає багатомірному закону
                                                                      n
                                                                    1           2
                                                            1       2 N   k y  (t ) k x  (t   )
                                          (  xty  )   ) (t    e  k  1      .         (8.43)
                                         Ш                      n
                                                        ( 2 N  )
                                    Відповідно  до теореми Котельникова,
                                              T            1    n
                                                                    2
                                                 2
                                              
                                                 f ( t) dt       f ,                            (8.44)
                                                                   k
                                              0          2 F макс  k 1
                                   а
                                                                    N= FмаксN 0,                               (7.13)
                                   вираз  (8.41)  представляється  можливим  переписати  у
                            формі
                                                              T
                                                             1        2
                                                     1       N 0    (ty  )x (t   )  dt
                                         P  (y )         e   0         ,                        (8.45)
                                          x              n
                                                 ( 2 N  )
                                   а

                                                          152
   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156