Page 147 - 128
P. 147

Р лт – ймовірність помилкової тривоги;
                                   Р пр – ймовірність пропуску.
                                        У  ряді  випадків  наслідки  помилкової  тривоги  і
                            пропуски  можуть  виявитися  непорівнянними.  У  такому
                            випадку  доцільне  застосування  критерію  мінімального
                            середнього ризику R. Відповідно до цього критерію,
                                                      R=a(x 0)P пт + b(x 1)P пр =min,                 (8.35)
                                   де  a  і  b  –  вагові  коефіцієнти,  обрані  з  урахуванням
                            відносної небезпеки помилкової тривоги і пропусків.
                                   Для випадку , коли апріорні ймовірності надходження
                            нулів  і  одиниць  невідомі,  може  бути  використаний  критерій
                            мінімальної зваженої імовірності помилки
                                                Z= cP пт + dP пр =min,                                 (8.36)
                                   де с і d – вагові коефіцієнти.
                                   Через те, що на практиці обґрунтований вибір вагових
                            коефіцієнтів  представляє  істотні  труднощі,  він  часто
                            заміняється  вибором  припустимої  імовірності  помилкової
                            тривоги, що  приводить  до  так  названого  критерію  Неймана-
                            Пірсона, відповідно до якого
                                                      Р пр=min;
                                                      Р лт=const.                                                  (8.37)

                                   Так як формули (8.34) і (8.35) можуть розглядатися як
                            окремі  випадки  критерію  мінімальної  зваженої  ймовірності
                            (8.36), що може бути записано виразом
                                                        Z’=P пр+ ßР пт = min,                            (8.38)
                                   де  поріг    ß=c/d,  то  для  перших  трьох  критеріїв
                            структура  оптимального  приймача  виходить  однакової,
                            різними  виявляються  тільки  значення  порога   ß.  То  ж  може
                            бути доведене і для критерію Неймана-Пірсона.
                                   Основними характеристиками  оптимального приймача
                            є так названі робочі характеристики (рис. 8.4) .





                                                          148
   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152