Page 156 - 128

утворився набіг фази, рівний 2. Такий прийом істотно
спрощує схему прийому (рис. 8.8), що відрізняється від схеми
прийому точно відомого сигналу лише наявністю випрямляча
В, однак середнє зменшення значення відношення
сигнал/перешкода в цьому випадку виходить рівним 34%.

Г

f г(t)=a 2sin(w+w)t так

П В І Р

f c(t)=a 1sin(wt+)+(t)

ні

Рисунок 8.8 – Схема, що усереднює фазу вагової
функції.

Виявлення не цілком відомого сигналу стає ще більш
складною задачею, якщо, крім фази, невідома також і частота
сигналу (відомі тільки межі, у яких вона знаходиться). У
такому випадку як вагову функцію доцільно використовувати
той же прийнятий сигнал, однак зрушений по фазі на якийсь
час. Такий метод прийому називається автокореляційним і
здійснюється за схемою (рис. 8.9), у якій ланки лінії затримки
підбираються так, щоб початкова затримка τ 0 відповідала
інтервалу кореляції перешкоди, а в наступних ланках крок
затримки Δτ 0 дозволяв з невеликою втратою знайти корисний
сигнал.

157