Page 146 - 128
P. 146

з  можливих  сигналів  сприйнятий.  Значення  можливих
                            сигналів,    що     характеризуються      їхніми     апріорними
                            ймовірностями  й  енергіями,  грають  у  схемі  оптимального
                            приймача роль зсувів.
                                   Найпростішим       з   можливих      випадків    прийому
                            дискретних  повідомлень  є  так  назване  бінарне  виявлення.
                            Воно відповідає випадку прийому бінарного коду –  нуля чи
                            одиниці, тобто
                                           х 0(t)=0;  x 1(t)=u c(t).                                         (8.33)
                                   У  цьому  випадку  зважується,  чи  мається  на  вході
                            приймача сигнал u c(t) (і шум) чи сигнал відсутній (тобто існує
                            тільки  шум).  Структура  приймача  для  бінарного  виявлення
                            істотно спрощується (рис 8.3), і він являє собою сполучення
                            корелятора  і  пристрою,  що  порівнює,    отримане  значення  з
                            порогом  (постійним  негативним  зсувом).  Установлення
                            названого порога залежить від обраного критерію.



                                                                  __
                                        КОРЕЛЯТОР
                                                                  _
                                  U вх                                                  Ру(u c)                 U вих


                                               Uc(t)                             U0

                                   Рисунок    8.3  –  Структура  приймача  бінарного
                            виявлення.

                                   Для  випадку  бінарних  сигналів  критерій  мінімальної
                            середньоквадратичної  помилки  іменується  також  критерієм
                            мінімальної  повної  ймовірності    помилки  чи  критерієм
                            ідеального спостерігача. Він зводиться до

                                                     Р пом=Р(х 0)Р пт+Р(х 1)Р пр=min,                 (8.34)
                                   Де х 0=0;
                                          х 1=1;

                                                          147
   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151