Page 140 - 128

T T 2
1 2 1 36t 2
P   y t ) ( dt   cos wtdt 
y 2 T 2 T 2 4
0 0 A T
T
36 w 3 t 3   w 2 t 2 1   wt cos 2wt
     sin 2wt  
A 2 T 5 w 3 6   4 8   4 0
6 9 6
   .
A 2 T 2 A 2 w 2 T 3 A 2 T 2
Усереднені значення потужності перешкоди у випадках
амплітудної і частотної модуляцій відповідно рівні
__ __
2
2 2
2
a 1 =P y1N 0F=2N 0F; a 2 =6N 0F/A T .
отже, відношення сигнал/перешкода за умови, що
глибина АМ складає 100%, одержує значення
2
2
2
q AM=(a 1) /a 1 =A /2N 0F=q,
що відповідає відношенню потужностей корисного
сигналу і перешкоди для випадку модуляції синусоїдальним
сигналом. Для ЧМ це ж співвідношення виражається як
2
( ) w 2 ( w ) T 2
q ЧМ  2  q .
a  3
2
Оскільки девіація w ЧМ= m ЧМ =2nFm ЧМ, де m ЧМ –
індекс частотної модуляції, а інтервал усереднення, по теоремі
2
Котельникова, T=1/2F,то q ЧМ=3,3m ЧМ.
Таким чином, відношення сигнал/перешкода у випадку
2
частотної модуляції виходить у 3,3 m разів більше, ніж у
випадку амплітудної модуляції. Такий виграш у
завадостійкості досягається за рахунок розширення спектра
модульованого сигналу.

8.3 Оптимальні методи прийому

Забезпечення завадостійкості радіоприймача зводиться
до відшукання найкращого способу прийому при наявності
перешкод. Цим займається теорія оптимальних методів
прийому, що застосовується при проектуванні радіопристроїв.

141