Page 68 - 126

 cosl 1   l 2 cos 
u г  (2.20)
sin    

Відзначимо, що деформації видовження стержнів l 1 і l 2
визначаються згідно звичайних формул (2.18):
N l
 l  i i ,
i
E S
i i
а зусилля N i в свою чергу знайдемо за умовою статики.
Аналіз формул (2.20) показує, що знаменник
перетворюється в нуль при
Sin (+)=0, (2.21)

Тобто при умові += і тоді формули (2.20) є
невизначеними (незастосованими).
В основу розв’язування розглянутих задач покладений
принцип малості деформацій. Але можна показати приклади,
в яких принцип малості деформацій не можна застосувати і
задача стає суттєво нелінійною.
Зобразимо відповідну при цьому випадкові систему
окремо (рис.2.22). При цьому зміщення точки А видовження
стержнів мають різний порядок малості. Система із двох
стержнів з’єднана шарніром А, кут між ними рівний  .

Рис.2.22

Зауважимо, що в попередній задачі ми знехтували зміною
кутів  і  . В процесі деформації складем рівняння для
стержнів, важаючи ці кути незмінними. В даному випадку
(рис.2.22) так поступати неможливо. Ми вимушені

133