Page 250 - 126
P. 250

dy   3qlx 2  qx 3  ql  3
                                                 EI                     ;
                                                    dx     16     6     48
                                                        3qlx 3  qx 4  ql 3
                                                  EIy                   . x
                                                         48     24    48
                               Для    визначення    максимального    прогину        знаходимо
                            значення  х, при якому прогин у досягає максимуму.
                                                                         dy
                               З  виразу  для  кута  повороту  при            0   одержуємо
                                                                         dx
                            потрібне рівняння
                                                    3qlx 2  qx 3  ql  3
                                                                      0
                                                     16      6    48
                               або
                                                  8 ( x  3    8lx  2 )  lx  2   l  3    . 0
                               Це рівняння можна подати у такому вигляді:
                                                  (  lx  )( 8x 2   lx   l 2  )   , 0
                                                   2
                                                         2
                                тому що x-l  0, 8x -lx -l  =0.
                                Розв'язуючи,  одержимо  додатнє  дійсне  значення  кореня
                            даного квадратного рівняння  х= 0,421 l.
                                Максимальний прогин дорівнює
                                             3qlx  3  qx  4  ql  3 x               ql  4
                                     f                                    , 0  0054  .
                                      макс
                                             48EI    24EI   48EI                    EI
                                                                  x  , 0  421 l

                                             10.8       МЕТОД СИЛ

                               Спосіб  розрахунку  статично  невизначних  систем,  при
                            якому  за  зайві  невідомі  приймають  сили  і  моменти,  назива-
                                                1
                            ється методом сил  .
                               Додаткові  рівняння  для  знаходження  зайвих  невідомих  у
                            цьому  методі  складаються  з  умов,  що  взаємні  переміщення
                            основної  системи  у  місцях  прикладання зайвих  невідомих  і  в
                            напрямах  дії  цих  невідомих  дорівнюють  нулю  (умови
                            сумісності деформацій — умови нерозрізності).
                               Розглянемо  це  питання  на  прикладі.  Нехай  дано  тричі
                            статично невизначну систему (раму), зображену на рис. 10.14,
                            а. В опорах А та В цієї системи буде шість зв'язків (див. рис.


                                                           374
   245   246   247   248   249   250   251   252   253   254   255