Page 254 - 126
P. 254

Ці коефіцієнти завжди додатні й не рівні нулю. Коефіцієнти з
                            різними  числовими  індексами,  наприклад,        ,   і  т.  п.
                                                                             12  23
                            називаються побічними коефіцієнтами (це побічні переміщення
                            від одиничних невідомих). Останні можуть бути як додатніми,
                            так  і  від'ємними  і,  в  окремих  випадках,  можуть  дорівнювати
                            нулю.  Відповідно  до  принципу  взаємності  переміщень
                            коефіцієнти з однаковими індексами рівні між собою, наприклад:
                                   ,          ,             і т.д.
                              12   21     13   31     23    32
                               Вільні члени канонічних рівнянь Δ 1Р, Δ 2Р, Δ 3Р   називають іноді
                            вантажними членами, тому що вони являють собою вантажні
                            переміщення (переміщення від зовнішнього навантаження). Ці
                            переміщення,  так  само  як  і  побічні,  можуть  бути  додатніми,
                            від'ємними чи дорівнювати нулю.
                               Коефіцієнти  і  вільні  члени  канонічних  рівнянь  як  пере-
                            міщення  обчислюються  за  допомогою  формули  Максвелла  —
                            Мора  з  заміною  (у  випадку  наявності  в  системі  брусів  чи
                            стержнів  з  прямолінійною  віссю)  процесу  інтегрування
                            перемноженням  епюр  одиничних  (від  одиничних  невідомих)  і
                            навантажувальних (від зовнішнього навантаження) за правилом
                            Верещагіна.  При цьому (для рам і балок) нехтують членами
                            формули Мора, які залежать від поперечної і поздовжньої сил
                            (через  їх  малість  порівняно  з  членом,  який  залежить  від
                            згинальних моментів).
                               Розв’язавши  систему  канонічних  рівнянь  і  знайшовши
                            невідомі  Х 1,  Х 2,  Х 3,  …,  визначають  згинальні  моменти  у
                            перерізах    рами,    використовуючи      принцип     додавання
                            (незалежності) дії сил, за формулою
                                  M   M   M  X   M  2 X   M  3 X    ...,                       (10.8)
                                   x     p    1  1        2       3
                            де М х  —  згинальний момент   у будь-якому    перерізі заданої
                            системи;
                            М 1,  М 2,  М 3  —  згинальні  моменти  у  тому  ж  перерізі,  але  в
                            основній         системі    від    одиничних          невідомих:
                             X  ,   1  , X    , 1 X    . 1  і т.д.
                              1        2        3
                               Епюру  М х  для  заданої  системи  будують  по  ординатах,
                            одержаних  за  формулою  (10.8)  для  характерних  перерізів
                            (тобто у вузлах рами, в місцях прикладання зосереджених сил
                            та  моментів,  в  місцях,  де  згинальний  момент  при  наявності



                                                           378
   249   250   251   252   253   254   255   256   257   258   259