Page 248 - 126

Після підстановки сюди виразу для у з рівняння осі арки (10.4),
одержимо
ql qx 2 4 fx
M  x   (l  x )H ;
x 2
2 2 l
 M 4 fx
x   (l  x ).
 H l 2
Підставляючи вираз згинального моменту і його похідної у рівняння
сумісності деформацій, дістанемо:
l 2
ql qx 4 fx   4 fx 
  x   2 (  xl )H     2 (  xl ) dx  . 0

0  2 2 l   l 
Розв'язуючи це рівняння, одержимо
ql 2
X  H  .
8 f

Цікаво відмітити, що це значення сили розпору параболічної
арки відповідає силі натягу у найнижчій точці підвісу гнучкої
нитки.

10.7 ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ СТАТИЧНО
НЕВИЗНАЧНИХ БАЛОК

Перед тим як визначати деформації статично невизначної
балки, треба розкрити її статичну невизначність, тобто знайти
реакції опор, реактивні моменти чи опорні моменти. Після
цього розглядаючи окремо кожний проліт балки і завантажуючи
його всіма активними і реактивними силами (зовнішніми
навантаженнями, реакціями опор та опорними моментами),
визначають деформації, як для статично визначеної
двухопорної балки, використовуючи відомі способи, викладені
раніше.
Визначити деформації балки у якомусь конкретному перерізі
можна також, застосовуючи формулу Максвелла—Мора, спосіб
Верещагіна та ін.
При визначенні деформацій у будь-якому перерізі балки,
особливо коли треба знайти максимальні деформації, краще

372