Page 247 - 126
P. 247

Вісь арки описується рівнянням
                                               4 f
                                           y      x (l   x ).                               (10.4)
                                                l  2
                               Висота  арки  (стрілка
                            підйому)  —  f.  Визначити
                            розпір   арки    (горизон-
                            тальну  реакцію  опор  H).
                            При  розрахунку  вважати
                            арку  пологою  та  при-
                            йняти,  що  довжина  арки
                            S=l (прольоту).


                                                                  Рис. 10.13

                               Р  о  з  в'я  з  а  н  н  я.  Система  один  раз  статично  невизначна.  За
                            зайве  невідоме  X  приймаємо  розпір  арки  Н  (основна  система  —
                            криволінійний  брус  на  балочних  опорах).  За  умовами  симетрії
                            вертикальні реакції опор

                                                         A=B=0,5 ql.

                                Щоб знайти невідоме Н=Х, використовуємо умову, що горизон-
                            тальне переміщення опорної точки А (або точки В) дорівнює нулю.
                            Це дає таке рівняння сумістності деформацій у загальному вигляді:
                                                                 . 0
                                                           A
                                                           гориз

                            Використовуючи формулу (10.3), будемо мати.

                                                        l  M  dx  M
                                                A гориз      x    x    . 0

                                                        0  EI    H
                            Згинальний момент у будь-якому перерізі буде

                                                        ql    qx 2
                                                  M       x       Hy .
                                                    x
                                                        2      2






                                                           371
   242   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252