Page 211 - 126
P. 211

В  найбільш  загальному  випадку,  коли  навантаження  на
                            балку  багаторазово  повторюються,  рівняння  (9.20)  і  (9.21)
                            можуть бути представлені у такому вигляді
                                                                                       3
                                    1                   bx   2    cx   3    dx   
                                    M   ax    P   i     q     i     q     i  ;
                                 0         i     i   i          i           i        
                                    EJ                    2            6           6   

                                                                                    4
                                       1      ax   2   bx   3   cx   4   dx   
                             y y   x     M  i   P     i   q     i   q     i  ;   (9.22)
                                0  0         i         i        i         i
                                       EJ       2          6         24         24  
                                   Отримані      нами      рівняння     (9.22)     називають
                            універсальними      рівняннями      пружної      лінії    балки.
                            Універсальними  в  тому  сенсі,  що  записуються  єдиною
                            формулою  для  різноманітних  типів  навантажень  і  різних  умов
                            опирання країв .


                                 9. 6 ПРИКЛАДИ   ЗАСТОСУВАННЯ   УНІВЕРСАЛЬНОГО
                                             РІВНЯННЯ   ПРУЖНОЇ   ЛІНІЇ
                               Розглянемо  найбільш  характерні  приклади  розв'язання
                            інженерних  задач  з  визначення  прогинів  балок  на  базі
                            виведеного в попередньому пункті рівняння (9.22).

                               9. 6.1 Консольна балка під дією зосередженої сили Р (рис. 9.5)
                               Визначемо прогин під силою Р.
                               В  цьому  разі  опорні  реакції  в  защемленні  рівні          R A=P,
                            m=-Pl  .      Оскільки  при  х=0,  у 0=θ 0=0,  то  згідно  (9.22)  прогин
                            балки є таким
                                                               l  3   l  2
                                                    EJy    R      m
                                                             A
                                                               6      2



                                                                   Або при підстановці
                                                                   R А і m


                                                      Рис. 9.5



                                                           335
   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216