Page 20 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 20

відхиляючи  голос  вгору,  вниз,  встановлюючи  його  на  середньому  регістрі,  а
               потім у зворотному напрямку.





                               5  ПУБЛІЧНИЙ  ВИСТУП  І  КУЛЬТУРА  МОВЛЕННЯ

                      1. Види публiчних виступiв.
                      2. Пiдготовка  до публiчного виступу.
                      3. Виголошення промови.
                      4. Вимоги до культури слова.

                      Ораторське    мистецтво  виникло  у    стародавнiй   Грецii.  Найвидатнiшим
               майстром  красномовства  вважався  Демосфен    (384-322  рр.  до  н.е.).  Iзократ
               заснував  першу  школу,  в  якiй  учнi  оволодiвали  риторикою  й  письмом  i
               одержували загальну освiту.
                      Римську ораторську   школу репрезентує Цицерон, який написав трактат
               “De oratore” (“Про  оратора”).
                      Г.З.Апресян  у  книзi  “Ораторське  мистецтво”  розрiзняе  такi      види
               публiчних виступiв:
                      1. Громадсько-пoлiтичне (лекцii на громадсько-полiтичнi теми, полiтичнi
               промови, огляди, виступи на мiтингах, агiтацiйнi промови).
                      2. Академiчне   ораторське мистецтво (наукова  доповiдь).
                      3. Судове ораторське мистецтво.

                      4. Промови  з нагоди громадських  урочистостей (ювiлейна промова або
               поздоровлення, тост).
                      5. Церковнi проповiдi.
                         Виступи також класифiкують залежно вiд мети:
                                1) iнформувати, 2) переконувати, 3) розважати.

                                    Найважливiшi етапи пiдготовки промови:

                      1. мета  промови;
                      2. збирання матерiалу;
                      3.продумування          логiчної     послiдовностi        (визначення        структури,
               композицiї промови);
                      4. методична робота;
                      5. форми промови;
                      6. вдосконалення культури мовлення;
                      7. психологiчна пiдготовка;
                      8. технiчнi засоби.
               Бiльше часу придiлiть головнiй частинi, 10-12 %   -  вступовi,  4-5 %   -
               закiнченню.

                                                              20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25