Page 18 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 18

Відомо,  що  найбільше  люблять  жестикулювати  мексиканці.  За
               хвилину вони здатні зробити 170 жестів, французи – 120 жестів, італійці – 80, а
               українці – лише 10 жестів.

                      Логічна  виразність  пов’язана  зі  змістом  висловлювання  і  досягається
               виділенням тієї частини фрази, яка виражає головну думку. Вона залежить не
               тільки від наголосів але й від сурядного чи підрядного зв’язку ідей, тверджень,
               результатів думки.
                      В усному мовленні крапка,  крапка з комою, двокрапка позначаються
               пониженням  тону.  Останнє  слово,  що  стоїть  перед  комою  інтонаційно
               підвищується.  Підвищується  тон  слова,  на  яке  падає  логічний  наголос  у
               питальних  реченнях.  Ствердна  відповідь,  коли  вона  виражається  фразою,
               почитається пониженням тону, потім тон зростає, а далі спадає. Якщо відповідь
               однослівна,  то  наголошений  голосний  подовжується.  Пряма  мова  потребує
               власного  тону,  іншого  щодо  тону  фрази.  Окличні  речення  вимагають
               найбільшого  підвищення  тону.  Три  крапки  (...)  передають  несподівану  або
               зумисну перерваність мовлення, незакінченість думки. Пауза у такому випадку
               така ж, як і при крапці, або навіть довша. Тире передається в усному мовленні
               посиленій  комі  або  комам  з  інтонуванням  вставного  речення.  Слова  взяті  в
               дужки читаються з посиленням тону або в іншому темпі мовлення.
                      Тональною паузою виділяються: репліки мовців у діалозі; одна частина
               опису (її кінцівка) від другої (її початку), в якій увага слухача переноситься на
               інще місце і на інший час.
                      Експресивну  паузу роблять перед  словом  або  групою  слів,  яким треба
               надати  особливої  сили,  виділити  їх  за  змістом.  ЇЇ  тривалість  залежить  від
               бажання  мовця.  При  фразовому  наголосі  виділяють:  підмет  і  присудок,

               протиставлення,  нове  поняття,  останнє  слово  у  багатослівному  понятті,
               порівняння, вигуки разом із звертанням, повтори та ін.
                      Логічна  виразність  залежить  від  мовних  (знання  системи  мови,
               синтаксичної  організації)  і  позамовних  (відчуття  мови,  обізнаності  з  текстом,
               ситуації і мети спілкування) факторів.

                      Інтонаційна  виразність  досягається  за  допомогою  мелодики  голосу,
               темпу  мови,  різноманітності  тону,  тембру  голосу,  членування  мовлення
               паузами, наголошуваністю складів, слів або фраз.
                       У  жвавої,  енергійної  людини  голос  буде  інтонаційно  різноманітним,
               різновисотним.  І  навпаки,  у  слабовільної  людини  мовлення  монотонне,  без
               чітких  наголосів,  голос  слабкий.  Якщо  ви  хочете,  щоб  вас  почули,  змінюйте
               силу звучання голосу залежно від емоційного змісту кожної частини виступу.
               Найкращим  способом  тренування  голосу  –  це  читання  вголос,  під  час  якого
               контролюється правильність вимови. Десятки разів записуйте прочитані тексти
               на  магнітну  стрічку,  намагаючись  чітко  вимовляти  звуки,  а  потім  уважно
               прослуховуйте і робіть висновки. Так ви зможете виправити свою артикуляцію.
               Досконале володіння власним голосом – головна умова виразності мовлення.



                                                              18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23