Page 93 - Міністерство освіти та науки України
P. 93

n  R         1  n n     2 R
                                    R( x)  f ( x )           x i                    x i  x .   (6.6)
                                                                                        j
                                               0
                                                   i 1  x i  x 0  2  i 1  j 1  x i  x  j  x 0

                                Друга складова в (6.6) — це добуток двох векторів
                                                    x   ( x 1 ; x 2 ;  x n ),

                                                          R     R      R
                                                R (x )       ;    ;          .
                                                          x 1  x 2     x n  x 0

                                Вектор  R   (x 0 )  називають градієнтом функції R в точці  x .
                                                                                              0
                            Зокрема, для функції однієї змінної градієнт дорівнює її похідній в
                            точці  x . Якщо в деякій точці  x опт  градієнт функції – нульовий
                                    0
                            вектор

                                                                R (x )  0,                              (6.7)

                            то у цій точці виконуються необхідні умови.
                                Для  того,  щоб  встановити  достатні  умови,  проаналізуємо
                            третю складову (6.6). Оскільки при виконанні умови (6.7) функція
                            за (6.6) може існувати тільки при

                                                               n  n    2 R
                                                                                 0 ,             (6.8)
                                                                      x  x
                                                              i 1  j 1  i  j  x 0

                            то  це  і  є  достатньою  умовою  існування  мінімуму  (максимуму)

                                                           92
   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98