Page 28 - 84
P. 28

Тема 4. МІЦНІСТЬ ПРИ СКЛАДНОМУ НАПРУЖЕНОМУ
                                                         СТАНІ

                             ЛІТЕРАТУРА: 1, р. VIII; 2, р, XII; § 95—98, 3, р. VIII, § 56—58.

                            При опрацюванні цієї теми необхідно звернути увагу на наступні
                            положення.  Для  випадків  простого  напруженого  стану,
                            наприклад розтягу-стиску, коли міцність визначається тільки
                            нормальним напруженням  σ, чи при чистому зсуві, коли усе
                            визначається тільки дотичним напруженням τ , умови міцності
                            записуються просто
                                                            σ max  ≤ [σ] , або τ max  ≤  [τ]                            (4.1)
                            де  [σ]  і  [τ]  —  відповідні  допустимі  напруження.  Для
                            складного  напруженого  стану,  що  виникає  при  складних
                            навантаженнях, простих умов типу (4.1) одержати неможливо,
                            оскільки  відмінними  від  нуля  можуть  бути  всі  напруження
                            σ x,σ y, σ z, τ xy,τ xz , τ yz ,  чи всі головні напруження σ 1 ,σ 2, σ 3.У цих
                            випадках     доводиться     вводити     деякі    гіпотези,    що
                            характеризують граничний стан у точці. В залежності від цих
                            гіпотез формулюються теорії міцності. Ці теорії залежать від
                            загальних     властивостей     матеріалу     конструкції.    Для
                            пластичних  і  крихких  матеріалів  рівняння  граничного  стану
                            будуть  різними.  При  формулюванні,  як  правило,  вводиться
                            поняття  про  еквівалентне  напруження,  що  порівнюється  з
                            допустимим напруженням. Зверніть увагу на те, що найбільш
                            уживаними критеріями для пластичних матеріалів є:
                                1.  Критерій  найбільших  дотичних  напружень  (критерій
                            Сен-Венана), відповідно до якого граничний стан настає тоді,
                            коли  найбільше  дотичне  напруження  досягає  граничного
                            значення
                                                    
                                       1   3        ,або                   (4.2)
                                  max                            екв   1   3
                                          2           2
                                2.  Критерій  питомої  потенціальної  енергії  зміни  форми
                            (критерій  Мізеса),  відповідно  до  якого  граничний  стан
                            характеризується  досягненням  питомою  потенціальною
                            енергією зміни форми граничного значення. У цьому випадку
                            гранична умова має вигляд
                                                   2
                                              2
                                         2
                                              (              )    .       (4.3)
                                екв     1     2    3     1  2   2  3    3  1
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33