Page 197 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Дослід Штерна і Герлаха доводить, що магнітні моменти
атомів можуть мати тільки дискретні значення проекцій на зо-
внішнє магнітне поле (існування магнітного квантового числа
m l).Деякі атоми не мають власного магнітного моменту (діа-
магнетики магній і ртуть),або власні магнітні моменти елект-
ронів скомпенсовані. Дослід доводить існування в атомах вла-
сних магнітних моментів електронів і квантовий характер на-
магнічування паро- та феромагнетиків.

8.4.5 Феромагнетизм

Основи квантової теорії феромагнетизму створені
Я.І.Френкелем, В.Гейзенбергом (1928 р.). Великий внесок в
цю теорію внесли Б.Л.Розінг, П.Вейс, Н.С.Акулова, В.К.Арка-
дьєва, Я.Г.Дорфман. Вперше дослідив магнітні властивості
А.Г.Столєтов.
Механомагнітні явища підтвердили, що феромагнетики
мають магнітні моменти атомів, відмінні від орбітальних маг-
нітних моментів (гіромагнітне відношення виявилось в 2 рази
більшим в дослідах Ейнштейна і де Хааса). Це прямий доказ
неможливості пояснення феромагнетизму з допомогою орбі-
тальних магнітних моментів. В подальшому було з'ясовано,
що феромагнітні явища пов'язані лише з власними магнітни-
ми моментами електронів. Ряд магнітних, електричних і опти-
чних явищ дають змогу вважати притаманним електрону вла-
сного магнітного моменту і власного механічного моменту
імпульсу. Обидва моменти нерозривно зв'язані один з одним,
тому термін “спін” застосовують не тільки для механічного,
але і для магнітного моменту. Спін електрона визначається
моментом імпульсу L та магнітним моментом p
s
2
L s  5, 3 10  35 Дж , p s  9, 27 10  24 А м .
Власний магнітний момент електрона
e h  24
p s    9, 27  10 А  м
m 4
називають магнетоном Бора. Величина орбітальних магніт-
них моментів атомів близька до цього значення.
Спін електрона (механічний момент)

192