Page 202 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ
P. 202

тивною силою (сплав заліза з нікелем, м'яке залізо). Феромаг-
                            нетики схожі з сегнетоелектриками.
                                  Процес намагнічування феромагнетиків супроводжуєть-
                            ся зміною  його лінійних розмірів і об'єму. Це явище одержало
                            назву  магнітострикції,  особливо  сильно  це  спостерігається  в
                            нікелі. При індукції зовнішнього магнітного поля В=0,025 Тл
                            довжина  нікелевого стержня скорочується на 0.003%, що ви-
                            користовується  в  магнітострикційних  ультразвукових  вібра-
                            торах (частота до 20000 Гц).
                                  Незначний  питомий  опір  феромагнетиків  не  дає  змоги
                                                                        5
                            використовувати їх при радіочастотах (10  Гц і вище) із-за ве-
                            ликих  втрат на вихрові струми.
                                  Для радіотехнічних кіл розроблені різні ферити (сполуки
                            оксиду  заліза з оксидами двохвалентних металів), які мають
                                                                  4
                                                                           3
                            помітні  магнітні властивості (   10 ,    10  Омм).
                                  Залежно  від  структури  кристала  обмінні  сили  можуть
                            викликати не тільки паралельну, але й антипаралельну орієн-
                            тацію електронних спінів сусідніх атомів. В простішому випа-
                            дку  (за  відсутності  зовнішнього  поля)  електронні  спіни  ут-
                            ворюють ніби  дві просторові гратки з протилежними спінами,
                            суміщені одна з другою. Якщо величина намагнічування обох
                            підграток однакова, то їх магнітні моменти компенсують один
                            одного, так що кристал в цілому не володіє магнітним момен-
                            том.  Такі  тіла  називають  антиферомагнетиками.  Ферити  від-
                            носяться до антиферомагнетиків.
                                  До них можна віднести ербій, сплави марганцю, заліза і
                            міді MnO, MnF, FeO, FeCl, FeF, CrSb, Cr O.
                                  При  низьких  температурах  антиферомагнетики  мають
                            малу  магнітну  сприятливість,  яка  підвищується  з  підвищен-
                            ням температури. При деякій температурі (антиферомагнітна
                            точка Кюрі, або точка Неєля) магнітне упорядкування спинів
                            порушується, і антиферомагнетик перетворюється в парамаг-
                            нетик. Це фазовий перехід другого роду без теплоти переходу.
                            Таким  чином,  вона  досягає  максимуму  в  точці  Неєля.  Якщо
                            величина намагнічування обох підграток не однакова, то ви-
                            никає  нескомпенсований  феромагнетизм.  У  цьому  випадку
                            магнетик  володіє  досить  значним  магнітним  моментом.  Такі
                            тіла називають феримагнетиками. Якщо феримагнетики ма-
                            ють ще  напівпровідникові властивості, то вони називаються
                            феритами         (про      застосування       дивись      вище).


                                                                                         197
   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206   207