Page 202 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ
P. 202
тивною силою (сплав заліза з нікелем, м'яке залізо). Феромаг-
нетики схожі з сегнетоелектриками.
Процес намагнічування феромагнетиків супроводжуєть-
ся зміною його лінійних розмірів і об'єму. Це явище одержало
назву магнітострикції, особливо сильно це спостерігається в
нікелі. При індукції зовнішнього магнітного поля В=0,025 Тл
довжина нікелевого стержня скорочується на 0.003%, що ви-
користовується в магнітострикційних ультразвукових вібра-
торах (частота до 20000 Гц).
Незначний питомий опір феромагнетиків не дає змоги
5
використовувати їх при радіочастотах (10 Гц і вище) із-за ве-
ликих втрат на вихрові струми.
Для радіотехнічних кіл розроблені різні ферити (сполуки
оксиду заліза з оксидами двохвалентних металів), які мають
4
3
помітні магнітні властивості ( 10 , 10 Омм).
Залежно від структури кристала обмінні сили можуть
викликати не тільки паралельну, але й антипаралельну орієн-
тацію електронних спінів сусідніх атомів. В простішому випа-
дку (за відсутності зовнішнього поля) електронні спіни ут-
ворюють ніби дві просторові гратки з протилежними спінами,
суміщені одна з другою. Якщо величина намагнічування обох
підграток однакова, то їх магнітні моменти компенсують один
одного, так що кристал в цілому не володіє магнітним момен-
том. Такі тіла називають антиферомагнетиками. Ферити від-
носяться до антиферомагнетиків.
До них можна віднести ербій, сплави марганцю, заліза і
міді MnO, MnF, FeO, FeCl, FeF, CrSb, Cr O.
При низьких температурах антиферомагнетики мають
малу магнітну сприятливість, яка підвищується з підвищен-
ням температури. При деякій температурі (антиферомагнітна
точка Кюрі, або точка Неєля) магнітне упорядкування спинів
порушується, і антиферомагнетик перетворюється в парамаг-
нетик. Це фазовий перехід другого роду без теплоти переходу.
Таким чином, вона досягає максимуму в точці Неєля. Якщо
величина намагнічування обох підграток не однакова, то ви-
никає нескомпенсований феромагнетизм. У цьому випадку
магнетик володіє досить значним магнітним моментом. Такі
тіла називають феримагнетиками. Якщо феримагнетики ма-
ють ще напівпровідникові властивості, то вони називаються
феритами (про застосування дивись вище).
197