Page 195 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

Як бачимо, теорія Ланджевена дає реальну залежність
магнітної сприятливості  парамагнетика від температури (за-
кон Кюрі).
Порівняння формул (8.34) і (8.36) дає сталу Кюрі
 np 2 1 
c  0 m  3 10 K .
3k
В дуже сильних полях і при низьких температурах спо-
стерігається порушення пропорційності між намагніченістю J
і напруженістю магнітного поля H парамагнетика.
Може настати стан магнітного насичення, при якому всі
магнітні моменти p m встановлюються вздовж поля і подальше
збільшення H не призведе до зростання J.
Квантова теорія парамагнетизму враховує той факт, що
можливі лише дискретні орієнтації магнітного моменту атома
відносно поля. Але результат квантової теорії співпадає з ре-
зультатом класичної теорії.

8.4.4 Магнітомеханічні явища

В п. 8.4.1. ми визначили гіромагнітне відношення (сталу
величину) як відношення магнітного моменту електрона до
механічного моменту імпульсу.

p
З (8.21) g   m   e   g .
L 2 m
Чим більший магнітний момент набувають електрони в
атомі, тим більший магнітний момент цих електронів.
При намагнічуванні паро- і феромагнетиків магнітні мо-
менти електронів встановляться за напрямом поля, а механічні
моменти – проти поля. Сумарний магнітний момент буде від-
мінний від нуля (спочатку внаслідок хаотичної орієнтації
окремих моментів він був рівний нулю).Сумарний механічний
момент атомів теж збільшиться пропорційно збільшенню маг-
нітного моменту. Якщо магнетик (стержень) був нерухомий,
то при намагнічуванні момент його імпульсу збільшиться, і
він перейде в обертальний рух.
Існування магнітомеханічного ефекту доведено експери-
ментально Ейнштейном і де Хаасом. Це явище полягає в тому,
що намагнічення паро- і феромагнетика призводить до обер-

190