Page 151 - 72

крок – підрахувати добавку до доходів, одержувану за кожний
рік використання основних фондів.
Відмінною рисою інвестиційної діяльності підприємства
є те, що вона охоплює обидві ринкові сфери: ринок товарів і
послуг, який стимулює і визначає цю діяльність, і ринок фак-
торів виробництва, який диктує умови діяльності.
Планування капіталовкладень являє собою процес при-
йняття довгострокових рішень щодо можливих варіантів інве-
стування. Існує безліч інвестиційних рішень, котрі компанії
приходиться приймати для забезпечення власного зростання.
Інвестиційне планування може здійснюватися з метою вибору
продукції виробництва, визначення доцільності чи збереження
продажу сегмента господарської діяльності, ухвалення рішен-
ня про оренду чи придбання, вибору активів для інвестування.
З економічної точки зору будь-які інвестиційні рішення по-
требують додаткових витрат у формі капіталовкладень. З ін-
шого боку, їхнє здійснення забезпечує додатковий приплив
коштів за рахунок зниження витрат, одержання додаткового
прибутку і збільшення амортизаційних відрахувань. Зістав-
лення капіталовкладень з додатковим припливом коштів дає
змогу оцінити ефективність рішень по інвестиційних проек-
тах. Методично таке порівняння ускладнюється тим, що здій-
снення інвестиційних проектів нерідко потребує тривалого
часу, вимірюваного роками, що в свою чергу призводить до
необхідності врахування в тій чи іншій формі тимчасової цін-
ності грошей. Саме ця обставина, як ми побачимо нижче, по-
роджує різні методи оцінки ефективності капіталовкладень,
кожен з який має свої особливості та області застосування.
У цій главі ми розглянемо такі питання:
– різні види й особливості рішень, прийнятих при плану-
ванні капіталовкладень;
– застосування п'яти методів оцінок ефективності капі-
таловкладень з відповідними прийомами розрахунків для
прийняття рішень;
– перебування оптимального сполучення рішень в умо-
вах обмежених фінансових можливостей.

145