Page 222 - 70

У процесі розробки засобів вимірювань важливим завданням
є оцінка допустимих значень первинних похибок вхідних парамет-
рів за допустимою похибкою вихідного параметра (зворотна задача
теорії ймовірностей). Математично ця задача не розв'язується, оскі-
льки допустима похибка вихідного параметра визначається вели-
кою кількістю похибок вхідних параметрів. Можна знайти нескін-
ченну кількість поєднань похибок вхідних параметрів, при яких за-
безпечуватиметься задане значення похибки вихідного параметра.
На практиці цю задачу можна розв'язати при певних допущеннях.
Найчастіше застосовують такі допущення:
а) прирівнюють між собою вплив похибок кожного вхідного
параметра:
f  f  f 
 x   x  ...  x n .
1
2
x  1 x  2 x  n
В результаті можемо записати, що
f 
  n  x i , (6.11)
x  i

звідки значення i -ї первинної похибки
 1
 f 
 x i    n  ; (6.12)
 x i 


б) вважають, що граничні значення первинних похибок вхід-
них параметрів можуть бути однаковими, тобто
 x   x  ...  x n .
2
1
У цьому випадку i-а первинна похибка

 n  f 
 x      . 1 (6.13)
i
 i 1 x  i 
Застосовування такого виду допущень пов'язане із зведен-
ням вхідних параметрів (значень похибок) до однієї розмі-
рності;

262