Page 143 - 70

дають можливості розрахувати та внести поправки в результат спо-
стереження. В цьому полягає принципова відмінність даної різно-
видності вимірювання від попередньої.
За результат однократного вимірювання приймають результат
спостереження x вим . Похибку результату оцінюють з урахуванням
того, що для складових похибки відомі або визначаються границі, в
межах яких допускається, що складові рівномірно розподілені. Це
допущення обумовлене бажанням забезпечити можливість статис-
тичного сумування складових похибок і тим, що на практиці реаль-
ні розподіли цих складових є невідомими.
Границі основної похибки  , яка допускається при даному
p
виді вимірювання, відповідають вказаним в документації на засоби
вимірювання. Границі для додаткових похибок знаходять на основі
верхніх і нижніх границь, які можуть виникати за рахунок впливу
відповідних факторів в процесі однократного вимірювання. У зага-
льному випадку отримуються несиметричні границі додаткових по-
хибок  нj i  вj , де j – впливаючий зовнішній фактор в процесі од-

нократного вимірювання. Для спрощення процедури сумування
складові похибки центрують, тобто представляють у формі:

  a   , (5.11)
j
j
j
де a  ( нj   вj ) 2 — математичне сподівання додаткової j-ої
j
похибки;  – випадкова складова додаткової j–ої похибки, яка має
j
симетричні границі, модуль яких H  ( нj   вj ) 2 .
j
Сума додаткових похибок у цьому випадку дорівнює

m m m
    a    , (5.12)
j j j
 j 1  j 1  j 1
де m – кількість додаткових похибок засобу вимірювань.
Перший член в правій частині формули (5.12) знаходять ал-
гебраїчним, а другий – статистичним сумуванням. Значення сумар-
ної симетричної границі складових похибки знаходять так:

183