Page 144 - 70

m
2 2
H   k p  p   H j , (5.13)
 j 1
де k – коефіцієнт довіри згідно даних табл. 2.1 для P = 0,99.
p
m
Слід мати на увазі, що суму  a не можна розглядати як
j
 j 1
поправку і виключати її з результату спостереження, так як точність
оцінки складових є невисокою.
Однократні вимірювання з апріорною оцінкою похибок
відрізняються від розглянутих вище тим, що при їх проведенні,
особливо при підготовці до їх проведення, надзвичайно важливою є
апріорна інформація, в першу чергу, про вимірювану величину. Не-
обхідно визначити діапазон можливих значень конкретної вимірю-
ваної величини, так як від ширини цього діапазону залежить якість
апріорної оцінки похибки результату вимірювання. Якщо вказаний
діапазон не вдається знайти, то необхідно використати при оцінці
похибки дані про діапазон вимірювання, взяті з нормативно-техніч-
ної документації на використовувані засоби вимірювання. При цьо-
му, звичайно, отримана апріорна оцінка буде в багатьох випадках
штучно завищеною. Для одержання більш реальної оцінки похибки
її розраховують не в найменш сприятливій точці діапазону вимірю-
вань, а в певній частині діапазону. Отримана таким чином оцінка
буде справедлива для визначеної долі вимірюваної величини. З ура-
хуванням зроблених зауважень алгоритм розрахунку границь похи-
бки результату однократного вимірювання в цьому випадку зали-
шається таким же, як і при вимірюваннях з наближеною оцінкою
похибок. Аналогічною залишається також і форма запису результа-
ту вимірювання.
Ряд конкретних ситуацій, пов’язаних з однократними прями-
ми вимірюваннями і обробкою їх результатів розглянуті у відповід-
ній літературі.

Приклад 5.1. Виконано однократне вимірювання напруги на
опорі (100,1) Ом з похибкою, яка не перевищує 1,5%. Вимірюван-
ня проведено в одному приміщенні з температурою 25С при нап-

184