Page 8 - 6913

m n
/
K   AT 0i  AT . (1.5)
i i
i
i 1 i 1
Для кожного стану визначають безумовну тривалість Т
і
перебування СД в цьому стані

l
i 
T  p M  ij
 .
ij
i 1
Для кожного стану із обраної сукупності станів визначають

середнє значення Т для безумовної тривалості відсутності
0і
дефектів на протязі Т
і
T ij
T   P   t dt ,
01 0
T
де Р (t) – ймовірність того, що на протязі часу t в ОД не
0
виникне дефект.

Значення К, отримане із виразу (1.4) або (1.5), вибирається в
якості критерію організації СД.
Розглянемо для прикладу генераторний агрегат, який можна

розглядати як об’єкт неперервного використання, що періодично
(Т ) діагностується в спеціальному режимі. Для спрощення
д
розрахунків припустимо, що ТЗД абсолютно надійні, а показники
ЧО вже враховані в показниках ОД і ТЗД.

Будемо вважати, що перехід із стану в стан є марківським
випадковим процесом.
У відповідності із розглянутим порядком дій виконаємо

наступне.
1. Визначимо множину можливих станів системи

діагностування. В цьому випадку їх буде чотири S = {s }, і = 1,4;
і
s – працездатний ОД в робочому режимі;
1
s – працездатний ОД діагностується;
2
s – ОД в робочому режимі, у ньому виникла відмова;
3
s – непрацездатний ОД діагностується і відновлюється.
4
2. Побудуємо граф можливих переходів (рис. 1.1) і введемо

відповідні позначення вершин і операторів віток р , і = 1,4;
і
q , q – інтенсивність діагностування;
12
34
q – інтенсивність відмов;
13

8