Page 13 - 6913
P. 13

1. При ідеальних ТЗД вихідними станами будуть:
                         s  – ОД працездатний, знаходиться в робочому режимі;
                          1
                         s  – ОД в робочому режимі відмовив.
                          2
                         2.  Для  вихідних  станів  будуються  дві  часові  циклограми

                  (рис 1.4):
                         – по першій часовій циклограмі СД може перейти в стан 3 –
                  працездатний ОД діагностується; ТЗД в робочому режимі; Потім

                  ОД повертається в режим s ;
                                                       1
                         –  по  другій  цикловій  циклограмі  можливі  послідовні
                  переходи  у  стан  4  –  непрацездатний  ОД  діагностується
                  працездатним  ТЗД  і  в  стан  5  –  ОД  відновлюється;  відновлений

                  ОД повертається в s .
                                             1
                         3. Об’єднуємо вихідні стани 1 і 2 в один узагальнений стан –
                  ОД  в  робочому  режимі,  можлива  його  відмова  з  ймовірністю

                  P (t). Стани 4 і 5 об’єднаємо в один стан – непрацездатний ОД
                    0
                  діагностується і відновлюється.




                                                          T              к.о


                                                                                               t
                                           1                       3        1


                                                          T              к.о       в.о


                                                                                               t
                                             2                       4        5            1

                                            Рисунок 1.4 – Часові циклограми



                                                     1,  в.о              1,  к.о


                                            ІІІ                    І                     ІІ
                                                   [1–P o(T)], T          P o(T), T

                                               Рисунок 1.5 – Граф переходів

                         4. Вводимо нову нумерацію вершин: об’єднані стани 1 і 2 –
                  І, стан 3 – ІІ і об’єднані стани 4 і 5 – ІІІ.

                         5.  Будуємо  граф  (рис.  1.5)  переходів,  вважаючи  процес
                  переходів  напівмарківським  випадковим  процесом.  Кожна  вітка




                                                              13
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18