Page 7 - 6904
P. 7

використанні критерію В.І. Романовського. Ці методи використовують за наявності

       малої вибірки.
              У    випадку       більш      глибокого       аналізу     експериментальних            даних
       рекомендується така послідовність:
              1)     після одержання експериментальних даних у вигляді статистичного ряду

       його аналізують і виключають систематичні помилки;
              2)     аналізують  ряд  з  метою  виявлення  грубих  помилок  та  похибок:
       встановлюють          підозрілі      значення            або      ;     визначають        величину

       середньоквадратичного  відхилення  ;  розраховують  критерії  виключення  із
       статистичного  ряду  значень    та    (за  допомогою  одного  з  двох  згаданих  вище
       методів); виключають за необхідності із статистичного ряду  та  і одержують новий

       ряд із нових членів;
              3)     розраховують  середньоарифметичне  ,  похибки  окремих  вимірів    та
       середньоквадратичне очищеного ряду ;

              4)     знаходять середньоквадратичне  серії вимірів, коефіцієнт варіації k в;
              5)     при  великій  вибірці  задаються  довірчою  імовірністю    або  рівнянням
       значущості (1 - Р Д) та за допомогою таблиць значень інтегральної функції Лапласа
       визначають t;

              6)     визначають довірчий інтервал ;
              7)     встановлюють  дійсне  значення  величини,  що  досліджується  за

       формулою


              8)     оцінюють  відносну  похибку  результатів  серії  вимірів  при  заданій
       довірчій імовірності Р Д.

              Аналітична обробка результатів експерименту
              У процесі експериментальних вимірів звичайно одержують статистичний ряд
       вимірів  двох  величин,  які  об’єднуються  функцією  y=f(x).  Кожному  значенню

       функції y 1, ..., у п відповідає відповідне значення аргумента х 1, х 2, ..., х п.
              На основі експериментальних даних можна підібрати алгебраїчні вирази, які
       називають  емпіричними  формулами.  Такі  формули  підбирають  лише  у  межах

       виміряних значень аргумента х 1 - х п. Емпіричні формули мають тим більшу цінність,
       чим  більше  вони  відповідають  результатам  експерименту.  Досвід  показує,  що
       емпіричні формули є незамінними для аналізу виміряних величин. До емпіричних

       формул висувають дві основні вимоги – по можливості вони повинні бути найбільш
       простими та точно відповідати експериментальним даним у межах зміни аргументу.
       Таким чином емпіричні формули є приблизним виразом аналітичних. Заміну точних
       аналітичних  виразів  приблизними,  більш  простими  називають  апроксимацією,  а

       функції апроксимуючими.




                                                                                                            7
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12