Page 5 - 6904
P. 5

• принципи  –  вихідні  положення  будь-якої  теорії,  вчення,  науки  або

       світогляду;  абстрактні  визначення  ідеї,  що  виникли  внаслідок  осягнення  досвіду
       людства;
              • поняття  –  думка,  що  узагальнює  та  виокремлює  предмети,  явища  за
       певними  ознаками,  відображає  суттєві  його  якості  (загальні,  одиничні,  конкретні,

       абстрактні, відносні, абсолютні і т.д.);
              • судження  (висловлювання)  –  висловлена  думка  (загальна,  стверджуюча,
       конкретна, умовна тощо), в якій відображене ставлення до її змісту, істинності або

       хибності;
              • умовиводи – процес мислення, що об’єднує послідовність двох або більше
       суджень, унаслідок чого з’являється якісно нове судження;

              • закони – дуже суттєві та необхідні відношення між явищами і процесами,
       що відображають загальні зв’язки і мають об’єктивний характер.
              Отже,  наукова  теорія  –  це  система  суттєвих  ідей,  підходів  та  логічних

       принципів,  за  допомогою  яких  узагальнюється  досвід,  отримуються  достовірні
       знання,  відображається  закономірний  розвиток  природи,  суспільства,  мислення  на
       основі зв’язків між її поняттями.



              2. Математична обробка результатів експерименту



              Аналіз випадкових похибок базується на теорії випадкових помилок, яка дає

       можливість з визначеною гарантією обчислити дійсне значення виміряної величини
       та оцінити можливі помилки.
              Основу теорії випадкових помилок складають такі припущення:

              –      при  великій  кількості  вимірів  випадкові  похибки  однакової  величини,
       але різного знаку зустрічаються однаково часто;
              –      більші  похибки  зустрічаються  рідше,  ніж  малі  (випадковість  появи
       похибки зменшується зі зростанням її величини);

              –      при нескінченно великому числі вимірів істинне значення вимірюваної
       величини  дорівнює  середньоарифметичному  значенню  всіх  результатів  вимірів,  а

       поява того чи іншого результату вимірів як випадкової події описується нормальним
       законом розподілу.
              Вирізняють генеральну та вибіркову сукупність вимірів.
              Під  генеральною  сукупністю  розуміють  всю  множину  можливих  значень

       вимірів x i або можливих значень похибок Δx i.
              Для  вибіркової  сукупності  число  вимірів  n  обмежене  і  у  кожному
       конкретному випадку строго визначається.

              Звичайно  вважають,  що  якщо  n>30,  то  середнє  значення  даної  сукупності
       вимірів  достатньо наближається до його дійсного значення.

                                                                                                            5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10