Page 29 - 6901
P. 29

Характеристика основних видів спортивного туризму та їх

                                    особливостей
                Кожний  із  видів  спортивного  туризму  має  свої
           характерні  особливості.  Відповідно  до  «Правил  проведення
           туристських  подорожей  з  учнівською  та  студентською
           молоддю» від 24.03.2006 р. (Наказ міністерства освіти і науки
           України  №  237)  та  як  зазначено  у  «Правилах  змагань  зі
           спортивного туризму» від 07.10.2001 р. до видів спортивного
           туризму  належать:  пішохідний,  лижний,  гірський,  водний,
           велосипедний, автомобільний, мотоциклетний, вітрильний та
           спелеологічний.
                Можливі також комбіновані туристські спортивні заходи
           – туристські спортивні заходи (змагання, походи, дистанції), у
           яких окремі ділянки маршрутів, дистанції або етапи належать
           до різних видів спортивного туризму.
                Розглянемо детальніше характеристику цих видів СТ.
                Пішохідний  і  гірський  туризм.  Ці  два  види  туризму
           мають  більше  спільного,  ніж  відмінного.  Це  і  спосіб
           пересування  –  пішки,  і  спільні  технічні  способи  подолання
           складного  рельєфу,  водних  перешкод  тощо.  Відмінність  є  в
           тому,  що  пішохідні  походи  здійснюються  у  всіх  районах,  а
           гірські – тільки у високогірних. Однак ця головна відмінність
           –  лише  для  походів  І  –  III  категорій  складності,  оскільки
           пішохідні  маршрути  вищих  категорій  складності  часто
           здійснюються,  крім  лісових  і  пустельних  місцевостей,  і
           гірськими  районами,  хоча  якісні  відмінності  (такі,  як
           наприклад,    технічна    складність    подолання     перевалів)
           зберігаються.  Так,  гірський  маршрут  І  к.с.  повинен  містити
           щонайменше  два  перевали  1А  категорії  альпіністської
           складності,  що  потребує  певних  навичок  техніки  руху  і
           страхування.
                До     найпростіших      перешкод,     характерних      для
           пішохідних  походів  у  рівнинних  районах,  належить  схили
           пагорбів,  ярів,  балок,  ділянки  густого  лісу,  незакріплених
           пісків, болота, струмки, річки. У невисоких і середньої висоти
           гірських  районах  до  цих  перешкод  додаються  ділянки
                                          29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34