Page 13 - 6897
P. 13
Початком застосування процедур екологічної оцінки в
Україні можна вважати 1977 рік, коли у складі Держкомприроди
УРСР було створено інспекцію державної екологічної експертизи,
хоча законодавчого оформлення цього виду діяльності на той
момент не існувало. Наступний крок був зроблений 20 вересня
1988 року коли Державний комітет СРСР по охороні природи
надіслав до усіх міністерств і відомств СРСР інструктивний лист
«Про державну екологічну експертизу проектів господарської
діяльності в органах системи Держкомприроди СРСР», згідно якого
всі господарюючі суб’єкти були зобов’язані при розробці проектів,
ТЕО і програм проводити оцінку впливу запланованої діяльності на
стан навколишнього середовища (ОВНС) і забезпечити її
обговорення громадськістю [4].
Прийнятий у 1991 році Закон України «Про охорону
навколишнього природного середовища» вже містив окремий
розділ присвячений екологічній експертизі, найбільш глибоко
проблематику екологічних оцінок було розкрито в двох базових
законах – «Про екологічну експертизу» (1995) та «Про екологічний
аудит» (2004). В різний час було прийнято також низку профільних
нормативних документів нижчого рівня.
Досвід практичної еколого-експертної роботи, взаємодія з
санітарно-гігієнічною експертизою та експертизами з питань
охорони праці, інвестиційною, з питань пожежної безпеки,
необхідність уніфікації вимог і спрощення процедур експертних
оцінок для проектувальників і замовників спричинили до
прийняття у 1998 році Закону України «Про внесення змін до
Закону України «Про інвестиційну діяльність»» та відповідної
Постанови Уряду, згідно яких державна екологічна експертиза
стала складовою комплексної державної експертизи [7]. Основна
ідея нововведення полягала у забезпеченні єдиної комплексної
оцінки проектної документації за усіма експертними напрямками
(інвестиційний, санітарно-гігієнічний, екологічний, пожежної
безпеки, охорони праці, енергозбереження, протиаварійного
захисту, з питань ядерної та радіаційної безпеки) в одному висновку
[5] та сприянні замовникам у проходженні ними необхідних
експертних погоджень - замовник звертався виключно в
Укрінвестекспертизу, яка була визначена координатором робіт.
13