Page 11 - 6897

прозорим, що дозволило відомствам заздалегідь побачити можливі
наслідки від запроектованої діяльності, які б могли у майбутньому
слугувати причиною для незадоволення, конфліктів або інших
проблем.
Поступово дійшли висновку, що ЕО проектів здатна
допомогти вирішити не лише локальні але й глобальні екологічні
проблеми. Так, зокрема енергетичні кризи та прогнози щодо
швидкого вичерпання запасів ряду природних ресурсів, найшли
відображення у вимозі NEPA зазначати у «Заяві про вплив на
навколишнє середовище» споживання невідновних ресурсів.
Другий етап наприкінці 70-х та початку 80-х років,
ознаменував поступове включення до оцінки соціальних та інших
факторів (здоров’я, ризик), покращення можливостей участі
громадськості та приділення значно більшої уваги управлінню
впливом. Цей етап пов’язують з розширенням масштабів ЕО та
розвитком її комплексності. Основною рисою цього етапу є вихід
екологічної оцінки за межі північноамериканського континенту. З
80-х років розпочалась робота над загальноєвропейським законом
про EIA, який був оформлений Директивою Європейського
Співтовариства від 3 липня 1985 року (так звана Директива 85/337,
яку у 1997 році було доповнено Директивою 97/11). Відтепер від
національних урядів вже вимагалося включати процедури ЕО до
процесу прийняття рішень для певних типів проектів. Для
відповідності Директиві країнам Європейського Союзу знадобилося
прийняти нові або змінити існуючі відповідні закони вже до кінця
1980-х років.
Третя хвиля поширення ЕО припадає на середину – кінець
80-х років і спрямована на підвищення уваги до сукупного
(кумулятивного) впливу та інтеграцію ЕО проектного рівня з
розробкою політики, планів, програм і регулювання. Вводяться
післяпроектні процедури – моніторинг, аудит т інші. У 1991 році на
конференції в Еспо, Фінляндія, що проводилася під егідою
Європейської економічної комісії ООН, 30 країн підписали
Конвенцію про проведення ЕО проектів, які можуть мати значні
трансграничні наслідки. У відповідності до «Конвенції про оцінку
впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті»
[3], матеріали з оцінки впливу таких проектів повинні бути

11