Page 18 - 6897
P. 18

відбуватиметься  такими  темпами,  то  виникне  глобальний
                            "парниковий ефект", що призведе до танення льодів Антарктики та
                            Антарктиди  і  значного  підвищення  рівня  океану.  Зменшення
                            озонового екрану біосфери може призвести до різкого підвищення
                            природного  фону  радіації  на  поверхні  Землі  і  внаслідок  цього  -
                            масового поширення онкологічних захворювань. Сучасні негативні
                            зміни  у  біосфері  зумовлені  тими  фундаментальними  обставинами,
                            котрі  визначають  можливість  виживати  одним  видам  в  умовах
                            конкуренції з іншими. Оскільки людина є конкурентом практично
                            усій  біоті,  то  останній,  відповідно  до  закону  конкурентного
                            виключення  Гаузе,  залишається  одне  -  реагувати  на  це  своїм
                            життям.  Результати  людської  діяльності  дали  підстави  М.
                            Калошину сумніватися в праві Homo sapiens називатися людиною
                            розумною [6, 103]: "Жодна тварина, жоден найпростіший організм у
                            природі не знищує середовище свого помешкання так безжалісно,
                            так  бездумно,  так  послідовно  і  так  масштабно,  як  людина.  Навіть
                            найпростіший      мікроб    запрограмований     на     екологічне
                            самозабезпечення,  саморегуляцію  і  відновлення  середовища
                            проживання.  І  лише  людина  займається  самознищенням.  Ніколи
                            людина не  була  так  немилосердна  до  природи  і  до  самої  себе,  як
                            нині. Вона уподібнилася раковій пухлині, яка виникає в організмі,
                            харчується і зростає за рахунок його, поступово знищуючи організм
                            і, як наслідок, саму себе."
                               Епізодичні  спроби  керування  екологічним  станом,  шляхом
                            введення обмежень на забруднення довкілля, добре відомі ще з XIV
                            сторіччя,  коли  на  території  Європи  декілька  разів  впродовж
                            нетривалого часу була охоплена епідеміями чуми. Понад те, певні
                            обмеження  на  забруднення  довкілля  і  використання  природних
                            ресурсів існували, переважно у формі звичаєвих норм та релігійних
                            обмежень,  ще  в  античні  часи.  Однак  панування  уявлень  про
                            довкілля  як  про  нічийну  власність,  як  про  необмежений  і
                            відновлювальний  ресурс,  відсутність  системного  бачення  проблем
                            взаємодії  людина-природа,  процеси  урбанізації  та  індустріалізації,
                            ріст  чисельності  населення,  стрімке  зростання  потреб  людства  у
                            матеріальних, енергетичних і екологічних ресурсах були причиною
                            формування  надзвичайного  за  масштабами  і  комплексністю  тиску
                            на  довкілля.  Як  відомо,  на  перших  етапах  розвитку  людства  його
















                                                           18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23