Page 7 - 6897

ТЕМА 1
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНИХ ОЦІНОК

Тривалий економічний розвиток будь-якої країни, що
ґрунтується на інтенсивній природних ресурсів, окрім безсумнівних
переваг, має й суттєві негативні наслідки, зокрема в частині що
стосується експлуатації надр це: а) поступове виснаження надр з
погіршенням гірничо-геологічних умов розробки родовищ і спадом
конкурентоспроможності мінеральної сировини на світовому
ринку; б) формування структури економіки з переважанням
ресурсномістких і енергоємних важких галузей виробництва;
в) накопичення масштабних негативних екологічних наслідків
довготривалого, а частіше практично незворотного характеру [6].
Навколишнє середовище є основою економіки, джерело
засобів існування, а також джерело національних багатств. Безпека
цих (ресурсних) засобів існування залежить від сталого управління і
розвитку ресурсної (сировинної) бази країни. Зі зростанням темпів
індустріалізації, урбанізації, розширення використання сировинної
бази, зростатиме також й потреба у розумному управлінні
ресурсами. Одним з інструментів досягнення зазначеної мети є
екологічна оцінка [8].
Роль екологічної оцінки була формально визнана на
Конференція Організації Об’єднаних націй по навколишньому
середовищу і розвитку (UNCED) в Ріо-де-Жанейро (1992). Згідно
принципу 17 підсумкового документу [12]:
«Екологічна оцінка, як національний інструмент, має
застосовуватись для тих передбачуваних проектів, планів і
програм, які можуть здійснити суттєвий негативний вплив на
довкілля і мають бути предметом прийняття рішень національних
владних інституцій»
Таким чином, екологічна оцінка є процесом планування,
який використовується для прогнозу, аналізу та інтерпретації
значимих впливів на довкілля планованої діяльності, визначення їх
прийнятності з точки зору стійкості навколишнього середовища,

7