Page 8 - 6863

На ринку праці відбувається працевлаштування населення й забезпечення виробничої і
невиробничої сфери робочою силою.
Державне регулювання ринку праці
Ринковий механізм сам по собі не може забезпечити повної продуктивної і вільно обраної
зайнятості, як цього вимагає Закон України «Про зайнятість населення України».
Неорганізований ринок не в змозі своєчасно пристосувати структуру робочої сили до
мінливого попиту на неї або забезпечує це з великими соціальними втратами.
Цього можна досягти спрямованим впливом на ринковий механізм через сукупність
взаємопов'язаних заходів економічного, правового, організаційного характеру, що дозволяє
змінити ситуацію на ринку праці, забезпечити його нормальне функціонування, зняти або
попередити виникнення соціальної напруги.
Регулювання зайнятості населення. Поняття і значення зайнятості.
Розвиток ринку безпосередньо пов'язаний з таким поняттям, як зайнятість населення, а
через неї з таким негативними процесами, як соціальна поляризація суспільства, безробіття.
Безробіття - це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно
активного населення не має роботи і заробітку. Згідно з визначенням Міжнародної організації
праці (МОП) безробітний - це людина, яка не має роботи, шукає її і готовий приступити до роботи
негайно.
Відповідно до закону України «Про зайнятість населення», зайнятість:
- це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб і
така, що , як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах. Зайнятістю визначається
діяльність, яка базується на праві вільного володіння своєю здатністю до праці, і право власності
на засоби виробництва для її здійснення.
Управління зайнятістю - це забезпечення ефективної зайнятості працездатного населення,
недопущення надмірного безробіття, сприяння врівноваженню попиту і пропозиції робочої сили.
Зайнятість населення в будь-якій країні, а тим більш в умовах формування ринкових
відносин і, зокрема ринку праці, є центральною ланкою соціально-економічного розвитку
суспільства. Спеціалісти вважають, що за рівнем зайнятості населення можна зробити оцінку
загального рівня розвитку даної держави.
Регулювання ринку праці - це взаємоузгоджена робота уряду, територіальних органів
влади, спілки роботодавців і керівників підприємств.
Безпосередньо регулювання ринку праці здійснюється:
- Міністерством праці України,
- Міністерством сім'ї та молоді України,
- Державною службою зайнятості, міграційними службами.
Велике значення в регулюванні ситуації на регіональному ринку праці мають місцеві
органи управління. Адміністрація області (міста) разом з регіональною службою зайнятості
розробляють регіональні програми зайнятості, формують фінансово-кредитний механізм впливу
на кількість робочих місць, регулюють міграційну політику, організовують господарські роботи.

1.2 ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ПРАЦЮ

Законодавство України про працю складається з Кодексу законів про працю України,
інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст.4 КЗпП України).
Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а
також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Сучасний ринок праці має свої особливості. Ці особливості є однаковими як для України,
так і для розвинутих країн Заходу та США, хоча причини цих особливостей різні.
Перша особливість сучасного ринку праці – зникнення так званої “традиційної роботи.”
Коли ми шукаємо роботу, то ми шукаємо якраз традиційну роботу, яка є повністю
регламентованою, досить “безпечною”, яка чітко укладається в рамки робочого часу, пов'язана з
виконанням цілком визначених і обмежених функцій і посадових обов'язків у межах певної
організації та яка має гарні перспективи для кар'єри. Але, на жаль, саме така робота зараз швидко