Page 7 - 6863

ЛЕКЦІЯ № 1

1.1 ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ, ЗАЙНЯТОСТІ ТА УМОВ ПРАЦІ.
РИНОК ПРАЦІ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Ринок - це система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцями та
продавцями через вільне ціноутворення, яке здійснюється на основі економічної самостійності,
рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання та споживачів. Діяльність ринку праці
регулюється законодавчо-правовими нормами.
Ринок праці за своєю суттю схожий до інших ринків, тобто формування й функціонування
ринку праці базується на тих же економічних законах: попиту й пропозиції, конкуренції, вартості
та грошового обігу.
Ринок праці охоплює всі категорії працездатного населення, яке готове працювати за
наймом або в режимі самозайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових
ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та
кваліфікації працівників.
Водночас ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань
купівлі-продажу робочої сили.
Суб'єктами, які входять до ринкових відносин є роботодавці, наймані працівники,
безробітні, різні посередники.
Ринок праці не регулює безпосередньо процесу купівлі-продажу, а створює умови попиту і
пропозиції на робочу силу.
Економічно прийнятим і рівнозначним слід вважати використання двох термінологічних
сполучень - «ринок робочої сили» й «ринок праці», оскільки вони тісно поєднані та взаємно
доповнюються. При цьому товаром на них є робоча сила.
Робоча сила - це сукупність фізичних і духовних якостей, якими володіє людина, жива
істота при виготовленні матеріальних цінностей. Робоча сила - це здатність людини до певного
виду діяльності ( розумова, професійна і фізична). Результатом споживання робочої сили є праця.
Під працею розуміють цілеспрямовану діяльність людей на створення матеріальних і
духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда та суспільства загалом.
Головними елементами ринку праці є попит, пропозиція, вартість робочої сили.
Механізм взаємозв'язку й взаємодії елементів ринку праці має назву ринкового механізму,
який діє за законами політекономії, економіки, соціології та інших наук про суспільство; законами
попиту і пропозиції, вартості, конкуренції, грошового обігу, розподілу праці.
Елементи ринку взаємодіють між собою.
Попит пов'язаний зворотним зв'язком із ціною: із зростанням ціни на робочу силу (як
товар) попит зменшується і навпаки.
Між пропозицією на товар і ціною існує пряма залежність: зростання цін на товар викликає
зацікавленість у людей, які є власниками робочої сили, що веде до підвищення пропозиції;
зниження цін призводить до зменшення пропозиції.
Пропозиція на ринку праці - це контингент працездатного населення, яке пропонує свою
робочу силу в обмін на життєві цінності.
На пропозицію на ринку праці впливає:
* демографічна ситуація,
* характер і зміст праці,
* ефективність функціонування системи підготовки та перепідготовки працівників,
* система оплати праці.
Співвідношення попиту і пропозиції на товар (робочу силу) визначає кон’юнктуру ринку.
Якщо попит і пропозиція врівноважуються, потреби суспільства в робочій силі задовольняються
максимально.
На ринку праці продається та купується робоча сила, саме робоча сила, а не сама праця.
Ринок праці регулюється попитом й пропозицією, але існують різні підходи до цього, він
створюється на основі добровільного й вільного вибору людиною своєї діяльності.