Page 18 - 6861
P. 18

ізобарний – тиск,

                       ізотермічний – температура,
                       адіабатний – ентропія.

                           Також із такими процесами можна виявити  нескінченну множину процесів, у
                     яких є інші ознаки щодо постійності фізичних величин.

                          Кожний термодинамічний процес ідеального газу, у якому питома теплоємкість
                     являється постійною величиною ‒  політропний , а лінія процесу політропою .

                          Всі  розглянуті  раніше  процеси,  якщо  вони  відбуваються  при  с  =  const  ,  є

                     окремими випадками політропного процесу.
                      1.  Виведення рівняння політропи.

                            До  обставини, що  в  політропному процесі теплоємність  робочої  речовини  має
                     бути постійною, треба додати те, що вона може приймати різноманітні значення у

                     межах

                                                        - ∞≤   С n  ≤ + ∞  ,
                     де С n - теплоємність робочої речовини у політропному процесі.

                     Кількість питомої теплоти, яка приймає участь у політропному процесі :
                                                 q n = с n (t 2 – t 1)   i    dq = с n dt.,

                     де с n – питома теплоємність політропного процесу.

                     Згідно з 1 –м законом термодинаміки :
                                                    dq = с n dТ = с р dТ – vdр,

                                                    dq = с n dТ = с v dТ + рdv.

                     Із цих рівнянь маємо
                                                       (с n  - с р) dТ =  - vdр,

                                                        (с n  - с v) dТ = рdv,
                     або,  якщо поділити перше рівняння на друге,  запишемо

                                                        c −   c p     vdp
                                                         n
                                                        c −   c v  =  −  pdv .
                                                         n
                     Позначимо
                                                               c −    c
                                                                        p
                                                                 n
                                                                        n =    ,                                              (31)
                                                               c −     c
                                                                        v
                                                                 n
                     тоді маємо







                                                                16
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23